Справа№751/2945/14
Провадження №6/751/945/14
30 квітня 2014 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Деркача О. Г.
при секретарі Лящинська М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14.01.2014, -
28.03.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування рішення третейського суду від 14.01.2014. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що суддею Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» Петренко В.С. було прийнято рішення у справі № 2523-1/296/13 за позовом ПАТ «Альфа-банк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 800003510 від 31.03.2008, яким позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» задоволені. Вважає, що вищевказане рішення підлягає скасуванню згідно ст. 389-5 ЦПК України, оскільки справа про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту не підвідомча третейському суду.
Заявник або його представник у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.30), від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.36-37).
Представник заінтересованої особи ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином (а.с.37,39), з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Відповідно до ч. 2 ст. 389-4 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів в справі, оскільки неявка осіб не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи третейського суду № 2523-1/296/13, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» 14.01.2014 суддею Петренко В.С. по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» були задоволені у повному обсязі, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 800003510 від 31.03.2008 в сумі 2 227 369,29 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн. (а.с.38-42).
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених даним Законом.
Частиною третьою статті 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-5 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2008 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 800003510 (а.с.15-22), відповідно до умов якого судовий захист прав і законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим Договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні дії Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків і недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням Договору сторони надали свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з Договором. Сторони домовились, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їхнього спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів без проведення усного слухання і виклику сторін.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про третейські суди», суд вважає, що спір, по якому винесено рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у справі № 2523-1/296/13 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підвідомчий третейському суду.
Суд вважає необґрунтованими посилання заявника на п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» щодо справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, який вступив у дію 12 березня 2011 року, оскільки він не розповсюджується на спори про стягнення заборгованості з боржників, до яких ПАТ «Альфа-Банк» звертається не з позовом щодо захисту прав споживачів, а з позовом про стягнення заборгованості, тобто захищаючи своє порушене право у договірних правовідносинах.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.
Пленум Верховного Суду України в пп. 1, 6 постанови від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснив, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фiзична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ст.137 ЦПК України щодо форми й змiсту позовної заяви, зокрема, мiстити вiдомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмiр сум, щодо яких заявлено вимоги, з вiдповiдними розрахунками і обгрунтуванням; про докази, що пiдтверджують позов.
Отже, Пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що позовна заява про захист прав споживача подається саме споживачем, у разі порушення його прав, передбачених ст. ст. 4-15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, ПАТ «Альфа-Банк» відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не є споживачем і позовна заява про стягнення заборгованості була подана до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 800003510 від 31.03.2008 і в суді вирішувалось лише питання про стягнення заборгованості.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року по справі № 1-26/2011, яке є обов'язковим для застосування на всій території України, підтверджено, що саме споживач має звертатися до суду як під час укладення кредитного договору, так і під час виконання договору.
Також преюдиційною є постанова Верховного Суду України від 6 червня 2012 року (6-50цс12), прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, якою визнано законним посилання на п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ третейському суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14.01.2014 ухвалено відповідно до вимог чинного на день його ухвалення законодавства та є обґрунтованим, а тому враховуючи відсутність доведених заявниками у встановленому ЦПК України порядку підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду, вичерпний перелік яких встановлений ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-5 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 14.01.2014 у третейській справі № 2523-1/296/13 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 197, 209, 218, 389-1, 389-4- 389-6, 293 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд, -
Ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 14.01.2014 у справі № 2523-1/296/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час її проголошення - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.Г. Деркач