Справа № 569/2638/14-а
11 квітня 2014 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Кучиної Н.Г.,
при секретарі Прокопчук Л.М.
з участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Наконечної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії, -
В лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне в частині проведення відрахувань з його пенсії у розмірі 2845,83 грн. неправомірними, просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити безпідставно утримане з пенсії, починаючи з вересня 2013 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером, з 04.06.2002 року отримує пенсію за віком. У вересні 2013 року отримав пенсію, розмір якої приблизно на 20% менший за аналогічний в попередніх місяцях. Про причини виплати пенсії в меншому розмірі позивача не повідомлялось.
26.11.2013 року, на письмовий запит, відповідач повідомив, що відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне починаючи з вересня поточного року з пенсії позивача проводиться відрахування надміру виплаченої пенсії в сумі 2845,83 грн. відрахування здійснюються в розмірі 20 відсотків від нарахованої пенсії. Такі дії обґрунтовані тим, що в період з 01.04.2009 по 31.07.2013 року позивачу виплачувалися доплати як непрацюючому пенсіонеру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 №198 (з 01.04.2009 - 7,50 грн., з 01.07.2009 - 14,20 грн., з 01.10.2009 - 28,40 грн., код виплати 816), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1375 (код виплати 821) та постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 №331 (код виплати 818), зафіксована індексація (код виплати 822) та індексація пенсії. Виплати за вказаний період склали 2845,83 грн.
Надмірність сум обґрунтована відповідачем тим, що оскільки за даними Державного реєстратора Рівненського міськвиконкому позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 18.02.2004 року, то доплати в сумі 2845,83 грн. в період з 01.04.2009 по 31.07.2013 року здійснені безпідставно, внаслідок зловживань позивача.
Позивач не погоджується з такими діями, зазначає, що в період коли здійснювалась доплата до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру він взагалі не працював, підприємницькою діяльністю не займався, зазначена діяльність з цих підстав, за рішенням суду, ще в 2005 році була припинена. Вважає, що має та мав право на отримання зазначених надбавок.
Дії за якими Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне проводить утримання з пенсії, на думку позивача, здійснюються не в межах повноважень та не в спосіб визначений Конституцією та законами України, оскільки відповідно до ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - «Закон №1058-IV»), відповідальність у вигляді утримання надмірно виплачених сум пенсій наступає виключно у випадку зловживань з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних.
Позивач зазначає, що надбавка непрацюючому пенсіонеру здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка не передбачала необхідності додаткового звернення застрахованої особи для можливості її отримання. Відповідно позивач не звертався за перерахунком, жодних документів за спірний період з цього приводу не надавав, а відповідно і не міг вчинити такого правопорушення, як подання недостовірних даних.
Наявність рішення господарського суду, яким ще 2005 році припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_3, ніяким чином не може свідчити про зловживання в 2009 році (час коли прийнята постанова, яка встановлювала надбавки для непрацюючих пенсіонерів), що могли потягнути за собою витрати на оплату надбавок для непрацюючого пенсіонера.
Відсутність цих двох умов, а саме відсутність зловживань зі сторони пенсіонера та відсутність факту подання недостовірних даних, робить неможливим прийняття рішення про здійснення відрахувань з пенсії, яке до всього, відповідно до ч.2 ст.50 Закону №1058-IV провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків. З зазначених підстав, ОСОБА_3 просить задовольнити адміністративний позов повністю.
Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне подало письмові заперечення, в яких позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити. Вказали, що утримання з пенсії позивача здійснюється законно, оскільки відповідач подав недостовірні дані.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові заперечення інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.06.2002 на підставі заяви від 04.06.2002 ОСОБА_3 призначено пенсію за віком за Списком №1 за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» із урахуванням пп. «г» п.1 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення» як непрацюючому пенсіонеру.
За даними Державного реєстратора Рівненського міськвиконкому з 18.02.2004 ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.08.2005 року у справі №7/236 за позовом Рівненської державної податкової інспекції до ФОП ОСОБА_3 позов був задоволений підприємницька діяльність була припинена. Справа розглядалася без участі відповідача.
В період з 01.04.2009 по 31.07.2013 року позивачу виплачувалися доплати як непрацюючому пенсіонеру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 №198 (з 01.04.2009 - 7,50 грн., з 01.07.2009 - 14,20 грн., з 01.10.2009 - 28,40 грн., код виплати 816), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1375 (код виплати 821) та постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 №331 (код виплати 818), зафіксована індексація (код виплати 822) та індексація пенсії. Виплати за вказаний період склали 2845,83 грн.
У зв'язку зі звільненням з роботи 01.07.2008 року (ТзОВ «Аркада - Пласт») позивач подавав до пенсійного фонду трудову книжку, ці обставини не беруться до уваги так, як лежить поза межами спірного періоду нарахування доплат і не заперечується позивачем.
З огляду на викладене, у зв'язку з тим що позивач дійсно не працював в період з 01.04.2009 по 31.07.2013 року, підприємницькою діяльністю не займався, суд вважає, що суб'єктивно позивач мав та має право на отримання доплат, як непрацюючий пенсіонер, на підставі актів Кабінету міністрів України.
Відповідно до ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на яку посилається відповідач та заяви ОСОБА_3 від 04.06.2002 року про призначення пенсії за віком, останній зобов'язаний своєчасно повідомляти органи соціального забезпечення про прийом на роботу, звільнення з роботи, змінах у складі сім'ї і про зміну місця проживання, а також обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
За вказаний період проведених доплат (2009 - 2013 рік), вищевказані обставини відсутні, фактів про виникнення обставин, що могли б спричинити зміну розміру саме пенсії або припинення її виплати відповідачем не наведено. Питання з реєстрацією підприємницької діяльності та її припинення мали місце 2004 - 2005 роках. Відповідачем не вказано, про які саме обставини його не було повідомлено, обставини які могли спричинити зміну розміру надбавок, встановлених постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2009 №198, або припинення їх виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в 2008 році працевлаштовувався та звільнявся з роботи, при цьому належним чином повідомляв відповідача. Фактів, що б свідчили про те, що будь-які відомості, що подавалися позивачем були недостовірними відповідачем не наведено, судом, при розгляді справи не встановлено.
За відсутністю обставин, які могли вплинути на здійснення доплат до пенсії, після виникнення такого права (з 11.03.2009 року), посилання відповідача на порушення та зловживання зі сторони позивача є неналежними та не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до п. 28 Постанови Пенсійного фонду від 22.11.2005 № 22-1 ( із змінами на доповненнями) « Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» ( редакція від 07.12.2009 року - за документ, який підтверджує, що особа не працює приймаються: трудова книжка та довідка органів державної податкової служби довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі податкової служби як фізична особа - підприємець
З оглянутої в судовому засідання довідки від 30.10.2013 року № 1317162201631, виданої ДПІ у м.Рівне ГУ Міндоходів у Рівненській області, вбачається, що ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис 30.08.2005 року № 7\236( а.с.18)
Відповідно до ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідачем не надано відомостей про звернення до суду з вимогою утримання з пенсії порушника, яку відповідач вважає надмірно сплаченою.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.
Протилежного відповідач не довів, а тому суд визнає дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне неправомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне неправомірними щодо проведення відрахувань з пенсії ОСОБА_3 у розмірі 2845,83 грн. (дві тисячі вісімсот сорок п'ять гривень 83 коп.).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату безпідставно утриманого з його пенсії, починаючи з вересня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Кучина Н.Г.