Справа № 587/663/14-к
17 квітня 2014 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 42014200260000003 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України. з середньою освітою, приватного підприємця, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України,
ОСОБА_7 , будучи фізичною особою - підприємцем, зареєстрованим у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Сумської міської ради та будучи платником єдиного податку, основним видом підприємницької діяльності якого є виробництво олії та тваринних жирів, а також організація їх роздрібної торгівлі, маючи повноваження по вирішенню кадрових питань (прийом та звільнення з посад, ініціація преміювання працівників та розгляду ставок посадових окладів, облік робочого часу тощо), грубо порушив законодавство про працю.
Так, ОСОБА_7 з початку березня 2012 року по 23 січня 2013 року використовував найману працю ОСОБА_6 , яка працювала на виробництві за адресою: АДРЕСА_2 , по виготовленню соняшникової олії на належному йому підприємстві та займалась розлиттям соняшникової олії до пластмасових пляшок, закривала вказані пляшки кришками, пакувала заготовлені пляшки з олією до ящиків, а також з заготівок видувала на спеціальному обладнані пластмасові пляшки. З 24.01.2013 року по 27.01.2014 року ОСОБА_6 працювала на підприємстві ОСОБА_7 за трудовим договором.
Крім того, ОСОБА_7 використовував найману працю ОСОБА_5 , який з вересня 2012 року по кінець серпня 2013 року працював на виробництві по виготовленню соняшникової олії на належному ОСОБА_7 підприємстві за адресою: АДРЕСА_2 та виконував ремонтні роботи обладнання, а також безпосередньо працював на обладнанні по виробництву соняшникової олії.
Таким чином. ОСОБА_7 з початку березня 2012 року по кінець серпня 2013 року, не оформивши належним чином трудові відносини з ОСОБА_5 , з початку березня 2012 року по 23 січня 2013 року з ОСОБА_6 , а також за період роботи згідно трудового договору з 24.01 2013 року по 27.01.2014 року з ОСОБА_6 , не зареєструвавши вказаного договору в районному центрі зайнятості,з метою отримання прибутку, будучи особою, на яку покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, під час використання найманої праці ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виплачував останнім не обліковану заробітну плату та не проводив відрахувань страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Протягом усього часу роботи на підприємстві не надавав працівникам лікарняних та відпусток, чим порушив вимоги ст. ст. 2, 23, 24, 48 Кодексу законів про працю України, ст. ЗО Закону України «Про оплату праці», вимоги передбачені Конституцією України та соціальні гарантії на соціальний захист.
Крім того, в період часу з початку березня 2012 року по 23 січня 2013 року, коли ОСОБА_8 працювала у ОСОБА_7 , останній, з метою отримання прибутку, будучи особою, на яку покладений обов'язок дотримання законодавства щодо заробітної плати, виплачував їй заробітну плату у сумі 1000 грн. на місяць, хоча у вказаний період прожитковий мінімум становив 1073 грн. Таким чином, ОСОБА_7 порушував вимоги Конституції України, виплачуючи заробітну плату ОСОБА_6 нижчу від визначеної законом.
Своїми умисними діями, які виразилися в грубому порушенні законодавства про працю -- ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. І ст.172 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю і заявив клопотання про закриття кримінального провадження, пояснивши, що завдана шкода потерпілим відшкодована в повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру вони не мають; раніше не судимий, злочин, у вчиненні якого його обвинувачують, є злочином невеликої тяжкості, тому просив постановити ухвалу про закриття справи на підставі ст. 46 КК України - за примиренням обвинуваченого та потерпілого.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 також заявили письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження, оскільки вони примирилися з обвинуваченим, претензій матеріального та морального характеру вони не мають.
У відповідності з положеннями ст. 46 Кримінального кодексу України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.{ Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008 }.
Враховуючи, що ОСОБА_7 раніше не судимий, вперше скоїв злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується, матеріальна шкода відшкодована в добровільному порядку, розкаявся у скоєному, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання потерпілих та обвинуваченого, закривши кримінальну справу за примиренням обвинуваченого і потерпілого, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, суд
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172 КК України.
Закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 172 КК України у зв*язку з примиренням обвинуваченого і потерпілих.
Апеляційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя