511/3625/13-к
Номер провадження: 1-кп/511/42/14
29.04.2014 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Роздільна матеріали кримінального провадження по звинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Цамбула, Лазовського району, Р.Молдова, громадянина України, не військовозобов'язаного, має середню освіту, працюючого по найму у приватних осіб, одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013170390000760 від 18.05.2013 року, -
В період часу з березня до травня 2012 року, встановити більш точної дати скоєння злочину не представилося можливим, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, прибув до неогородженої присадибної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав залізобетонні плити у кількості 12 штук: розміром 6х2м - 2 шт., вартістю 1600 гривен кожна, 4х2 м - 4 шт., вартістю 1000 грн. кожна, 2х2,5 м - 6 шт., вартістю 500 грн. кожна, на загальну суму 10200 гривен, після чого з місця скоєння злочину разом з викраденим майном зник та у подальшому розпорядився ним за власним розсудом.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні даного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що вказані у обвинувальному акті залізобетонні плити належали його покійному брату ОСОБА_5 та його дружині ОСОБА_6 , які хотіли побудувати будинок в АДРЕСА_2 , де і знаходилися ті плити. Брат помер у 2010 році, а його дружина постійно перебуває за межами України на заробітках і додому навідується рідко. Приблизно у березні-травні місяці 2012 року обвинуваченому на мобільний телефон подзвонив невідомий чоловік та сказав, що бажає купити ці плити. Спочатку ОСОБА_4 не погоджувався продавати плити, адже вони йому не належали, але невідомий сказав, що їх все одно викрадуть, тому їх краще продати. Обвинувачений без дозволу ОСОБА_6 продав всі плити із її земельної ділянки та отримав за це 8350 гривен, які зобов'язується віддати потерпілій, коли вона повернеться в Україну. Кошти, отримані від реалізації викраденого майна, обвинувачений витратив на лікування дружини. Він розуміє, що скоїв злочин, щиро кається та просить суд не обирати йому суворе покарання. Обіцяє більше злочинів не скоювати.
Потерпіла ОСОБА_6 повторно у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином сповіщена про час, дату і місце розгляду справи за місцем реєстрації, заяви про відкладення розгляду справи суду не надавала, цивільний позов по справі не заявила.
Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників судового провадження, суд визнав не доцільним дослідження доказів та тих обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз'яснивши положення ст.349 ч.3 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, що характеризують його особу, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.185 ч.1 КК України та вину його у скоєнні даного злочину вважає повністю доведеною, оскільки ОСОБА_4 дійсно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченого, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його соціальне та сімейне становище. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом визнаються: щире каяття, визнання вини повністю, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця проживання, те, що обвинувачений до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу ст.89 КК України. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуючи всі пом'якшуючі вину обвинуваченого обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк
Речові докази та судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст.ст.369-376, 392, 393,395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Відповідно до п.4 ч.1 ст.76 КК покласти на засудженого обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази та судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_4 не обирався.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Роздільнянський районний суд Одеської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1