25.04.2014 Справа № 363/977/14-ц
Іменем України
25 квітня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Скарлат О.І.,
при секретарі Грабовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав,
Позивач в березні 2014 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03.10.2012 року розірваний. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо від позивача, у вихованні дитини відповідач ніякої участі не приймає, не провідує дитину, не цікавиться його здоров»ям, морально та матеріально не підтримує дитину.
На підставі викладеного, позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник органу опіки та піклування Димерської селищної ради в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просить задовольнити.
Прокурор прокуратури Вишгородського району Київської області не заперечила проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, думку прокурора, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.05.2009 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1, зареєстрований виконкомом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, актовий запис № 13.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області 03 жовтня 2012 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Відповідач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_2, зареєстроване Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області, актовий запис № 12.
Дитина проживає разом з матір»ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З роз'яснень, наданих в п.п.15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 20 від 19.12.2008р.) вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як вбачається із пояснень позивача та встановлено судом відповідач, який являється батьком неповнолітнього ОСОБА_3, не виконує покладених на нього законом обов'язків щодо виховання та належного утримання дитини, він не займається її вихованням та не проявляє інтересу до її життя, навчання, відпочинку та оздоровлення. Крім того відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області № 164/02-24 від 24.02.2014 року ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на утриманні матері.
Згідно довідки дошкільного навчального закладу ясла-садок «Зернятко», син позивачки ОСОБА_3 відвідує вищевказаний заклад з 09.01.2012 року по даний час. За цей період батько жодного разу у дитячий садок не з»явився.
Відповідно до довідки-розрахунку № 2450/0877 від 30.04.2013 року виконавчої служби Новоушинського районного управління юстиції, заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 станом на 24.02.2013 року складає 3281,68 грн., згідно виконавчого листа № 2-1462 виданого 14.11.2012 року Вишгородського районного суду Київської області, про стягнення аліментів стягувати щомісячно на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, місце роботи невідомо, на її утримання 500,00 грн. з 09.08.2012 року до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментам починаючи з 26.04.2013 року по 01.09.2013 рік головного державного виконавця Бабенко О.О., загальна заборгованість ОСОБА_2 становить 10083,86 грн.
Згідно довідки № 1271/7 про неотримання аліментів виданої начальником відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 08.01.2014 року, на даний момент боржник ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів, на прийом до державного виконавця не з»являється, встановити місце проживання боржника та місце роботи боржника не можливо.
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 10.02.2014 року батько дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться життям свого сина, не надає коштів на його утримання, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не має намірів до спілкування з хлопчиком. Аліменти на утримання дитини не сплачував, іншу допомогу у вихованні сина не надавав.
Дитині створені усі необхідні умови для проживання, виховання та повноцінного розвитку.
Громадянин ОСОБА_2 неодноразово повідомлений в телефонному режимі, офіційними листами про всі засідання органу опіки та піклування та ознайомлений з тим, що заявниця має намір в судовому порядку позбавити його батьківських прав, однак ОСОБА_2 на засідання не з»явився.
Оскільки громадянин ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області вважає за доцільне позбавити його батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3
Таким чином аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання та належного утримання свого сина, він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку його до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що розцінюється судом як ухилення від виховання дитини та свідомого нехтування своїми обов'язками, тому з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», на підставі ст.60, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подання апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І.Скарлат