23 квітня 2014 р. Справа № 814/379/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ківіт» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ківіт» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,
У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Ківіт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 вересня 2012 року:
- №0000932300 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 1 885 786 грн. та штрафними санкціями на суму 177 060 грн.;
- №0000942300 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем на суму 9 894 738 грн. та штрафними санкціями на суму 301 849грн.;
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідач дійшов висновків про заниження товариством податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, у зв'язку з чим, були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, наведені висновки є безпідставними.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Ківіт» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
З 14 по 28 серпня 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 13 серпня 2012 року.
11 вересня 2012 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт №1767/22-00/20917692, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено:
- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.11, 14.1.13, 14.1.257 п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.140.2 ст.140, п.1 підрозділу 4 розділу XX ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 885 786 грн.;
- п.4.1, п.4.5, п.4.6 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.14.1.11, п.п.14.1.13, п.п.14.1.36, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1, п.189.2, п.189.9 ст.189, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті занижено ПДВ на загальну суму 9 899 993 грн.
21 вересня 2012 року на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000932300, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 1 885 786 грн. та штрафними санкціями на суму 177 060 грн.;
- №0000942300, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 9 894 738 грн. та штрафними санкціями на суму 301 849грн.;
Стосовно заниження доходів при визначені об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 1 871 999 грн., суд першої інстанції встановив наступне:
При здійснені придбання товарів у ПП «Гранткрок 08» позивач в рахунок заборгованості надав постачальнику простий вексель на суму 1 407 954,03 грн. з датою погашення - за пред'явленням. Аналогічні операції були здійснені з ПП «Зелм Агропро» на суму 217 370,94 грн., з ПП «Інжторгсервіс- Плюс» на суму 73 434,24 грн. Всі векселі були видані за пред'явленням. Списання кредиторської заборгованості перед ПП «Гранткрок 08», ПП «Зелм Агропро», ПП «Інжторгсервіс-Плюс» було здійснено у зв'язку з визнанням підприємств-постачальників банкрутами та їх ліквідації.
Стосовно заниження ПДВ на 9 899 993 грн. суд першої інстанції встановив наступне.
Позивачем у 1 кварталі 2012 року здійснено списання кредиторської заборгованості по довгостроковим векселям, виданим в національній валюті на загальну суму 1 698 759,41 грн. згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №511 «Довгострокові векселя, видані в національній валюті» за березень 2012 року по наступним суб'єктам господарської діяльності:
- ПП «Грандкрок 08» на суму 1 407 954,03 грн.,
- ПП «Зелм Агропро» на суму 217 370,94 грн.,
- ПП «Інжторгсервіс-Плюс» на суму 73 434,44 грн.
Позивач, протягом вересня 2009 року здійснював придбання у ПП «Грандкрок 08» мінеральної води на загальну суму 4 941 804,18 грн., у т.ч. ПДВ 823 634,03грн., в рахунок заборгованості позивач надав ПП «Грандкрок 08» простий вексель АА0128527 від 05 березня 2010 року власної емісії на суму 1 407 954,03 грн. з датою погашення по векселю - за пред'явленням.
Відповідно АІС «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» встановлено, що ПП «Грандкрок 08» має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито). Скасовано державну реєстрацію: №15561170005033736 від 12 липня 2010 року та знято з обліку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 01 липня 2010 року №7/149-10- 1793.
Позивач, протягом серпня 2009 року здійснював придбання у ПП «Зелм Агропро» мінеральної води на загальну суму 1 126 140 грн., у т.ч. ПДВ 187 690 грн., в рахунок заборгованості позивачем надано ПП «Зелм Агропро» простий вексель АА0126527 від 05 жовтня 2010 року власної емісії на суму 217 370,94 грн. з датою погашення по векселю - за пред'явленням.
Відповідно АІС «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» встановлено, що ПП «Зелм Агропро» має стан 16, - припинено (ліквідовано, закрито). Скасовано державну реєстрацію: №15561170006035496 від 02 лютого 2011 року, знято з обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25 січня 2011 року №7/439-10-4474.
Позивач, протягом вересня 2009 року здійснював придбання у ПП «Інжторгсервіс-Плюс» будівельних матеріалів на загальну суму 73 434,24 грн., у т.ч. ПДВ 12 239,04 грн., в рахунок заборгованості позивачем, надано ПП «Інжторгсервіс-Плюс» простий вексель АА0126526 від 05 липня 2010 власної емісії на суму 73 434,24грн. з датою погашення по векселю - за пред'явленням.
Відповідно АІС «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» встановлено, що ПП «Інжторгсервіс-Плюс», має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито). Скасовано державну реєстрацію: №15561170007034224 від 19 жовтня 2010 року, знято з обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12 жовтня 2010 року №7/291-10-3167.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було занижено доходи за період з 01 квітня 2011 року по 13 серпня 2012 року у зв'язку з не включенням до складу інших доходів списаної кредиторської заборгованості по довгостроковим векселям, виданим в національній валюті ПП «Гранткрок 08», ПП «Зелм Агропро», ПП «Інжторгсервіс-Плюс». Також, суд виходив з обґрунтованості висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ. За таких обставин, суд першої інстанції вважав необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ТОВ «Ківіт» вказується, що висновки податкового органу про заниження товариством доходів при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 349 105 грн. (у зв'язку з виникненням безнадійної кредиторської заборгованості по довгостроковим векселям, виданим постачальникам: ПП «Гранткрок 08», ПП «Зелм Агропро», ПП «Інжторгсервіс-Плюс» та ) є помилковими, оскільки при придбанні товарів у цих постачальників у 3 кварталі 2009 року суми вартості придбаних товарів відображались у доходах підприємства та вже приймали участь при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток та ПДВ.
Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта абсолютно безпідставними, оскільки вони не підтверджені жодним документом та суперечать будь-якому сенсу.
Так, відповідно до пп.4.2.10 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв у 3 кварталі 2009 року), не включаються до складу валового доходу номінальну вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів).
Таким чином, на підставі цієї норми апелянт мав право не відносити до складу валових доходів номінальну вартість векселів, виданих ним постачальникам-кредиторам: ПП «Гранткрок 08», ПП «Зелм Агропро», ПП «Інжторгсервіс-Плюс».
Натомість, апелянт стверджує, що у 3 кварталі 2009 року він відносив вартість придбаних товарів до валових доходів.
Тобто, апелянт фактично наполягає на тому, що він не користувався правом зменшити об'єкт оподаткування податком на прибуток, заради того, щоб сплачувати цей податок в надмірному розмірі, що не відповідає дійсності.
Також, колегія суддів зазначає, що наведений довід апелянта (навіть якщо б він був прийнятий до уваги) ніяким чином не спростовує правильність висновків податкового органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 349 105 грн.
Крім того, в апеляційній скарзі вказується, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 року на 8 145 847 грн. (у зв'язку з нездійсненням коригування податкових зобов'язань з вартості списаного товару і тари) є необґрунтованим, оскільки до здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ «Ківіт» подало податковому органу уточнюючи розрахунки, в яких було здійснено коригування ПДВ на зазначену суму.
Колегія суддів не приймає до уваги вказаний довід апелянта, оскільки до апеляційної скарги не додано уточнюючих розрахунків, незважаючи на те, що про їх обов'язкове надання вказувалось в ній.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ківіт» - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець