Провадження1-кп/258/247/14
№258/977/14-к
28 квітня 2014 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
потерпілих: ОСОБА_6 і ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_6 : ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42013050860000067 від 06.08.2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинська, Донецької області, громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, не одруженого, навчається у Одеської Академії зв'язку ім. Попова А. І., раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -
06.08.2013 року, приблизно о 00 годин 50 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , що належить власнику ОСОБА_9 , технічно справним автомобілем марки ВАЗ 210990, реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив правила безпеки дорожнього руху України, що виразилося в порушенні ним вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України та вимог розділу 33 «Дорожні знаки» (2.1 «Дати дорогу»), спричинивши дорожньо - транспортну подію при наступних обставинах:
06.08.2013 року приблизно о 00 годин 50 хвилин, ОСОБА_4 , , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 210990, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїжджій частині вулиці Саврасова зі сторони вулиці Одінцова у напрямку вулиці Комунарів в Кіровському районі м. Донецька. Проїжджаючи ділянку автодороги, розташованої поблизу перехрестя вул. Саврасова та вул. Кірова, рухаючись по другорядній дорозі відносно вул. Кірова, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо - транспортної подію, діючи в порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, згідно якого:
П.16.11 - На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;
маючі об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та контролювати її, будучи неуважним, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю HYUNDAI TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , що рухався по вул. Кірова, яка є головною дорогою відносно вул. Саврасова, внаслідок чого відбулося зіткнення вищезазначених транспортних засобів.
В результаті дорожньо - транспортної події пасажир автомобіля ВАЗ 210990, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 була травмована та їй спричиненні наступні тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно- мозкова травма: забій головного мозку легкого ступеня з наявністю контузійного осередка в лівій скроневій долі, пневмоцефалія, перелом по типу тріщини лівої скроневої кіски з переходом на основу, отолікворрея зліва, посттравматичний двосторонній середній отит, забої м'яких тканин голови і обличчя, контузія, ретробульбарна гематома, обширна ерозія роговиці лівого ока, забій грудної клітини і лівого плечового суглоба, які, згідно висновку судове - медичної експертизи № 1470 від 23.12.2013 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.
В результаті дорожньо - транспортної події також був травмований водій автомобіля HYUNDAI TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , та йому були спричинені наступні тілесні ушкодження: внутрішньосуглобні переломи зовнішнього надмищелка правої стагнової кістки і наружнього мищелка великогомілкової кістки справа, з гемартрозом правого колінного суглоба, які, згідно висновку судово - медичної експертизи № 1410 від 16.12.2013 року, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
Згідно з висновком судово - автотехнічної експертизи № 6910 від 08.01.2014 року в даній дорожньо - транспортної події водій ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з вимогами п.16.11 Правил дорожнього руху України та вимог розділу 33 «Дорожні знаки» ( 2.1 «Дати дорогу») Правил дорожнього руху України; ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дорожньо - транспортній події шляхом виконання вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України та його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням події.
Допущені водієм ОСОБА_4 порушення п.16.11. Правил дорожнього руху України та вимог розділу 33 «Дорожні знаки» (2.1 «Дати дорогу») знаходяться у прямому причинно - наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо - транспортної події та настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілої ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, а також потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, визнав частково, суду пояснив, що 06.08.2013 року, біля півночі, він керував автомобілем ВАЗ 21099 держномер НОМЕР_2 , який належить на праві власності його матері ОСОБА_9 . В автомобілі у якості пасажирів знаходились його друзі: ОСОБА_7 і ОСОБА_10 . Під'їхавши до перехрестя вул. Саврасова з вул. Кірова у Кіровському районі м. Донецька, він почав виїжджати на головну дорогу - вул. Кірова. Він рухався зі швидкістю приблизно 20 км/г., почав виїжджати на перехрестя, та з боку, зліва, побачив світ фар автомобіля, який рухався по головній дорозі. Він вважав, що успіє переїхати перехрестя, але автомобіль, яким керував потерпілий ОСОБА_11 , рухався з дуже великою швидкістю, тому скоїлось зіткнення автомобілів. Він щиро кається у скоєному злочину, але вважає, що потерпілий ОСОБА_11 також винен у порушенні Правил дорожнього руху, тому що рухався з великою швидкістю. Потерпілої ОСОБА_12 він виплатив матеріальну шкоду у розмірі 9800 грн. Потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду він не відшкодував, тому що не знав його адресу проживання.
Незважаючи на частково визнання вини ОСОБА_4 , суд вважає, що його вина в інкримінованому йому правопорушенні повністю доказана в судовому засіданні поясненнями потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_10 , матеріалами кримінального провадження, яки надав суду прокурор в судовому засіданні, та яки були судом досліджені.
Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 06.08.2013 року приблизно 00 год.30 хв. він керував автомобілем HYUNDAI TUCSON, держномер НОМЕР_3 і рухався по вул. Кірова у Кіровському районі м. Донецька. Він рухався зі швидкістю приблизно 45-50 км./г. по головній дорозі - вул. Кірова. Перетинаючи перехрестя з вул. Саврасова, на нього вискочив автомобіль, який рухався зі швидкістю приблизно 70 км/г., під керуванням ОСОБА_4 і скоївся удар в його автомобіль. Його автомобіль відлетів і врізався в дерево. Він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Він вважає ОСОБА_4 повністю винним у даної ДТП.
Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_4 у неї дружні стосунки. 06.08.2013 року о 00 год. вона знаходилась на пасажирському сидінні, біля водія, в автомобілі ВАЗ -21099, яким керував ОСОБА_4 . Коли автомобіль виїжджав на перехрестя, на головну дорогу, то автомобіль потерпілого ОСОБА_11 був далеко. Але він наближався дуже швидко і скоїлось зіткнення автомобілів. В даної ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_4 повністю сплатив її лікування. Цивільного позову вона не заявляє.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 06.08.2013 року він знаходився позаду в автомобілі ВАЗ -21099, яким керував Безуглий. Їхали по вул. Саврасова, стали переїжджати перехрестя з вул. Кірова, несподівано за 5-7 метрів побачив автомобіль на головній дорозі - вул. Кірова, скоїлося зіткнення автомобілів. Він не може сказати з якою швидкістю рухалися автомобілі до зіткнення, але вважає, що автомобіль Дежкіна рухався з великою швидкістю.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 06.08.2013 року, слідів гальмування, які могли бути залишені колесами транспортних засобів - учасників ДТП, на місці пригоди не виявлені. Відповідно протоколу огляду місяця дорожньо - транспортної пригоди від 06.08.2013 року, на проїжджій частини вул. Кірова виявлені два сліда бічного заносу (бічного ковзання) коліс автомобіля ВАЗ 210990 реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стан видимості з робочого місця водіїв більше 250 метрів в обидві сторони.
Враховуючі те, що до місця зіткнення транспортні засоби рухалися без гальмування, то визначення їх швидкості перед гальмуванням, з технічної точки позбавлено технічного сенсу.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 4199 від 10.10.2013 року, в даній дорожньо - транспортної пригоді швидкість автомобіля HYUNDAI TUCSON перед зіткненням дорівнювалась 62-65 км/г. Швидкість автомобіля ВАЗ -210990 в момент зіткнення дорівнювалась 46-47 км/г.
Згідно наданих слідством вихідних даних (проти яких в судовому засіданні не заперечували водії - учасники ДТП), водій автомобіля HYUNDAI TUCSON не мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем ВАЗ -210990, а перевищення швидкості допущене ним не знаходилося у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
З технічної точки зору водій автомобіля ВАЗ -210990 мав технічну можливість запобігти зіткнення з моменту виїзду на проїжджу частину пересічної дороги з автомобілем HYUNDAI TUCSON шляхом виконання вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору водій ОСОБА_4 при виїзді на головну дорогу повинен був надати дорогу автомобілю HYUNDAI TUCSON, який наближався до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, тобто діяти згідно вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України та вимогам розділу 33 «Дорожні знаки»( дорожній знак 2.1 «Дати дорогу».).
Висновок судової автотехнічної експертизи № 6910 від 08.01.2014 року має такиж самі висновки, що вказані вище, він також підтверджує, що в даній дорожньо - транспортної пригоді дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил Дорожнього руху та знаходилися у причинному зв'язку с настанням пригоди.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 1470 від 23.12.2013 року, потерпілої ОСОБА_7 були спричиненні наступні тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно- мозкова травма: забій головного мозку легкого ступеня з наявністю контузійного осередка в лівій скроневій долі, пневмоцефалія, перелом по типу тріщини лівої скроневої кіски з переходом на основу, отолікворрея зліва, посттравматичний двосторонній середній отит, забої мягких тканин голови і обличчя, контузія, ретробульбарна гематома, обширна ерозія роговиці лівого ока, забій грудної клітини і лівого плечового суглоба, які, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 1410 від 16.12.2013 року, потерпілому ОСОБА_6 , були спричинені наступні тілесні ушкодження: внутрішньосуглобні переломи зовнішнього надмищелка правої стагнової кістки і наружнього мищелка великогомілкової кістки справа, з гемартрозом правого колінного суглоба, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
Оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч.2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Винність ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченому ст. 286 ч. 2 КК України доведена в судовому засіданні в повному обсязі.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди потерпілої ОСОБА_7 в повному обсязі.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
При визначенні ОСОБА_4 міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненим ним злочину, його особу як раніше не судимого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одруженого, проживає з матірью ОСОБА_9 , яка є інвалідом 2 групи ЧАЕС, конкретні обставини скоєного ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, відношення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої ОСОБА_7 , яка просить обрати обвинуваченому найнижчу міру покарання, думку потерпілого ОСОБА_6 , який погодився з думкою прокурора про визначення покарання у вигляді позбавлення волі, обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, є студентом 5 курсу Одеської Академії зв'язку ім. ОСОБА_13 , де також характеризується позитивно.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити основне покарання з випробуванням, яке вважає необхідним та достатнім для його виправлення, а також призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
Цивільний позов в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_14 залишений без розгляду, в зв'язку з заявою потерпілого щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди він буде звертатися у порядку цивільного провадження.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 не заявлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з виконанням робіт по проведенню на досудовому розслідуванні судово- автотехнічних експертиз: № 4199 від 10.10.2013 року і № 6910 від 08.01.2014 року, у сумі 2815, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України основну міру покарання вважати умовною з випробувальним терміном на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 виконувати наступні обов'язки:
- ні виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судово - автотехнічних експертиз № 4199 від 10.10.2013 року і № 6910 від 08.01.2014 року у сумі 2815 грн. 20 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: