Справа № 407/1791/14-к
1-кп/407/295/14
28 квітня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду м.Антрацит кримінальне провадження № 12013030130002343 відносно
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, має неповнолітню доньку ОСОБА_5 23 ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює вантажником на збагачувальній фабриці «Нагольчанська», раніш не судимого згідно до ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів при наступних обставинах:
ОСОБА_6 28 березня 2014 року у ОСОБА_4 , який періодично вживає наркотичні засоби, виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для подальшого його вживання особисто, без мети збуту. Виконуючи свій злочинний намір, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_4 прибув до магазину «Таллер», що розташований по вул. Смірнова м. Антрацит, де зустрівся з малознайомим йому чоловіком на ім'я ОСОБА_7 , в якого він придбав наркотичний засіб - ацетильований опій у медичному шприцу, градуйованому на 5 мл., якій поклав до лівої внутрішньої кишені своєї куртки та почав зберігати при собі. 28 березня 2014 року у період часу з 13 год. 30 хв. до 14 год. під час огляду ОСОБА_4 в його лівому внутрішньому кармані куртки, в присутності понятих було виявлено та вилучено медичний шприц градуйований на 5 мл., що містить рідину коричневого кольору об'ємом 1 мл. Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №103/9 від 31 березня 2014 року рідина в шприці, представлена на експертизу, містить особливо небезпечний засіб, оборот якого заборонено - ацетильований опій, масою у перерахунку на суху речовину 0,06 грама.
На підставі ч. 1 ст. 473 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України від 07 квітня 2014 року, укладена між прокурором прокуратури м. Антрацит Луганської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який є обвинуваченим в цьому кримінальному провадженні. Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді 2 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити, крім того ОСОБА_4 просить застосувати до нього амністію згідно Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнити його від покарання, оскільки він скоїв умисній злочин, якій не є тяжким, на день набрання чинності цього Закону він має неповнолітню доньку ОСОБА_5 23 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто її не виповнилося 18 років, він не позбавлених батьківських прав відносно доньки, стосовно нього протягом останніх десяти років не було застосовано амністію.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені статтею 476 КПК України. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді 2 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий не допускається, але потерпілий у вказаній справі відсутній.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Крім того суд вважає, що клопотання обвинуваченого про застосування до нього амністію згідно ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнення його від покарання підлягає задоволенню, оскільки він скоїв умисній злочин, якій не є тяжким, він не позбавлений батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 23 ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно нього протягом останніх десяти років не було застосовано амністію, підлягає задоволенню, тобто він дійсно є суб'єктом даного Закону України.
Цивільного позову по справі нет, судові витрати сплачені обвинуваченим до постанови цього вироку ( а.с.)
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394,472, 474 КПК України, ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 07 квітня 2014, укладену між прокурором прокуратури м. Антрацит Луганської області ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі, у відповідності зі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням на 1 рік.
Звільнити ОСОБА_4 від цього покарання по ч.1 ст. 309 КК України внаслідок акту амністії, провадження по справі закрити.
Речові докази у справі: медичний шприц одноразового використання градуйований на 5 мл., що знаходиться на зберіганні у камери зберігання речових доказів Антрацитівського МВ ГУМВС, - знищити як такий, що не представляє цінності.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_1