іменем україни
24 квітня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Остапчука Д. О., Ізмайлової Т. Л., Мостової Г. І.,
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про припинення зобов'язань, розірвання договору іпотеки, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про виділення частки померлої у праві спільної сумісної власності подружжя, визначення обсягу майна, що увійшло до складу спадщини та стягнення заборгованості за кредитним договором в межах вартості успадкованого майна, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 25 грудня 2013 року,
У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), у якому просив визнати такими, що припинилися його зобов'язання за договором іпотеки від 17 травня 2007 року, згідно з умовами якого він передав банку в іпотеку будинок з надвірними будівлями загальною площею 124,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,1851 га по АДРЕСА_1.
Посилався на те, що оскільки позичальник ОСОБА_5, на забезпечення виконання зобов'язань якої за кредитним договором від 17 травня 2007 року № ROC0GA00000011 було передано в іпотеку нерухомість, то вказаний договір іпотеки підлягає розірванню.
У лютому 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про виділення частки померлої ОСОБА_5 у спільній сумісній власності подружжя, визначення обсягу майна, що увійшло до складу спадщини та стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 17 травня 2007 року в межах вартості успадкованого майна в сумі 8719,64 доларів США.
Посилалося на те, що вказане іпотечне майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4, а тому відповідно до приписів ст. ст. 1216, 1282 ЦК України ОСОБА_4 має задовольнити вимоги кредитора в межах вартості успадкованого майна.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 25 грудня 2013 року, позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано такими, що припинились зобов'язання ОСОБА_4 за договором іпотеки від 17 травня 2007 року, укладеним між іпотекодержателем ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі директора Сарненського відділення Рівненської філії та іпотекодавцем ОСОБА_4, за яким іпотекодавець передав іпотекодержателю предмети іпотеки - будинок з надвірними будівлями загальною площею 124,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,1851 га по АДРЕСА_1.
У задоволенні зустрічного позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно відхилити з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 25 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Д. О. Остапчук
Т. Л. Ізмайлова
Г. І. Мостова