23 квітня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О Маляренка А.В.,
Мазур Л.М., Нагорняка В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою судді Вінницького міського суду Вінницької області Федчишена С.А. на окрему ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2013 року,
У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (далі - ПАТ «Піреус Банк МКБ») звернулось до суду з позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним договором від 10 листопада 2010 року, що станом на 25 вересня 2012 року (включно) складає 152 915 грн 66 коп., з яких: 121 950 грн - заборгованість за кредитом; 13 561 грн 15 коп. - заборгованість за процентами; 17 404 грн 51 коп. - нарахована пеня, а також судовий збір в розмірі 1 529 грн 17 коп.
Апеляційним судом Вінницької області від 12 грудня 2013 року в указаній справі постановлено окрему ухвалу відносно судді Федчишена С.А. у зв'язку з тим, що ним було порушено вимоги цивільно-процесуального законодавства.
У касаційній скарзі суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А. просить скасувати окрему ухвалу апеляційного суду.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи окрему ухвалу відносно головуючого у справі судді місцевого суду Федчишена С.А., апеляційний суд виходив з того, що при розгляді даної справи порушені норми цивільного процесуального закону, які згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України не призвели до скасування судового рішення, а саме: суд не розглянув клопотання ОСОБА_5 про зупинення провадження у даній справі; клопотання ОСОБА_5 про витребування доказів та його зустрічну позовну заяву суд залишив без руху та повернув, однак дані ухвали ОСОБА_5 не отримав, оскільки знаходився в місцях позбавлення волі.
Згідно з висновками суду апеляційної інстанції вказані порушення цивільного процесуального законодавства, допущені суддею Федчишеним С.А. при розгляді справи, є підставою для доведення про вказані порушення Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Самсіна І.Л. для відповідного реагування.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Статтею 320 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційні суди постановляють окремі ухвали та направляють їх відповідним особам і органам для вжиття ними необхідних заходів у порядку, встановленому ст. 211 ЦПК України, як щодо виявлених при розгляді справи причин та умов, що сприяли порушенню закону, так і щодо порушення норм права та помилок, зокрема тяганини, інших недоліків під час розгляду справи, допущених судом першої інстанції, що не фіксуються в судовому рішенні апеляційного суду.
Окрема ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку особами, щодо яких вона постановлена.
Відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є: виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.
Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Вона може бути ухвалена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню саме матеріального або процесуального закону, та які саме права громадян порушено.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 червня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до закінчення судового розгляду у цивільній справі № 232/333/12 в Вінницькому міському суді Вінницької області.
У судове засідання, призначене на 10 червня 2013 року, учасники судового процесу не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, та відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, про що в матеріалах цивільної справи є довідка.
У судове засідання, призначене на 25 червня 2013 року, учасники судового процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, та фіксація судового засідання не проводилась відповідно до ст. 197 ЦПК України.
Із матеріалів справи також вбачається, що відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 неодноразово не з'являлись у судові засідання, хоча були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи.
26 вересня 2013 року від представника позивача надійшла заява про заочний розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим судом було ухвалено заочне рішення у даній справі без фіксації звукозаписувального засобу на підставі ст. 197 ЦПК України.
07 червня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів та із зустрічним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2013 року клопотання про витребування доказів залишено без руху.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2013 року зустрічний позов залишено без руху.
Вказані ухвали представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 отримав 13 червня 2013 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2013 року повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 та ухвалою цього ж суду від 25 червня 2013 року повернуто клопотання ОСОБА_5 про витребування доказів, оскільки заявник не усунув зазначені в ухвалах суду від 10 червня 2013 року недоліки.
Вказані ухвали представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 отримав 01 липня 2013 року за вказаною в заявах ОСОБА_5 адресою.
Зазначені судові ухвали не оскаржені, хоча можливість їх оскарження, у тому числі з поновленням строку оскарження, передбачено ЦПК України, отже вони є чинними.
У зв'язку з цим, враховуючи відсутність апеляційних скарг на такі судові ухвали, їх законну силу спростувати в іншому процесуальному порядку, є порушенням ст. 223 ЦПК України.
21 червня 2013 року дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_9 подала до суду заяву про те, що ОСОБА_5 перебуває у місцях позбавлення волі, тобто після постановлення ухвал та надсилання їх на належні адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, суд направляв до УДДВП України у Вінницькій області (СІЗО) повістку для ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи, а також повідомляв представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Також матеріали справи містять заяву ОСОБА_5 про розгляд справи за його відсутності.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що підстав передбачених ст. 320 ЦПК України для постановлення окремої ухвали для судді не було.
За таких обставин, оскільки окрема ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 3 ст. 342 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 211, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційну скаргу судді Вінницького міського суду Вінницької області Федчишена С.А. задовольнити.
Окрему ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2013 року скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
В.А. Нагорняк
5
Справа № 6-2764св14
Головуючий у першій інстанції: Федчишен С.А.
Доповідач: Нагорняк В.А.