Ухвала іменем україни
24 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_6,
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю прокурора ОСОБА_9
захисника ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Подольського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2014 року щодо ОСОБА_2
Вироком Подольського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше судимого, востаннє 27 березня
2006 року вироком Київського
районного суду м. Харкова за ч. 2
ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України на
4 роки позбавлення волі.
засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року вирок районного суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 22 вересня 2012 року по вул. Маршала Гречко в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння з метою заволодіння чужим майном, здійснив напад на знайомого ОСОБА_3, наніс удари потерпілому в голову, від чого той впав та втратив свідомість. ОСОБА_2 заволодів мобільними телефонами, грішми, а всього майном на загальну суму 17 827 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на додаткове розслідування. Стверджує, що на досудовому слідстві не були достатньо з'ясовані дані про особу обвинуваченого, який не володіє державною мовою, та в цьому зв'язку не було забезпечено участь захисника, що істотно порушило право обвинуваченого на захист. Апеляційний суд всупереч вимогам ст. 377 КПК України 1960 року на порушення не звернув належної уваги.
Заслухавши доповідача, захисника, котрий підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважав, що касаційна скарга захисника задоволенню, а судові рішення скасуванню, не підлягають, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_2 злочину за встановлених обставин, ґрунтується на доказах, зібраних та оцінених відповідно до вимог КПК України 1960 року.
В основу вироку покладено сукупність доказів, зокрема показання потерпілого, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про обставини злочину, протоколи впізнання особи, виявлення та вилучення викраденого майна, висновок судово-медичної експертизи про характер та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому. Враховано показання засудженого, де він визнав, що під час конфлікту він штовхнув потерпілого, зірвав із нього золотий ланцюжок та заволодів сумкою.
Достатньо судом з'ясовано дані про особу засудженого, який в минулому тричі притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі та насильницькі злочини, в тому числі за особливо тяжкий та тяжкі.
На досудовому слідстві по даній справі ОСОБА_2 неодноразово заявляв, що як громадянин України володіє мовою діловодства, оскільки народився, виріс та проживає в Україні. Вивчав українську мову, на якій спілкується, читає та пише.
Письмово заявив, що в послугах перекладача не потребує (т. 1, а.с. 69-70, 85).
Окрім того, обвинувальний висновок по справі складено двома мовами. Заяв про переклад процесуальних документів на досудовому слідстві від ОСОБА_2 не надходило.
У власноруч викладеній на українській мові письмовій заяві про відмову від участі захисника, обвинувачений стверджує про відсутність матеріальних чи інших мотивів такого рішення.
Наведеним обставинам дана оцінка судами, які прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність порушень права обвинуваченого на захист, про що стверджується у касаційній скарзі.
Ухвала колегії суддів апеляційного суду, висновки якої належно мотивовані, відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Доводи касаційної скарги і матеріали кримінальної справи не містять вказівок на порушення вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу Х1 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Подольського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_6 ОСОБА_8