09 квітня 2014 рокум. Львів№ 9104/6301/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.08.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
03.06.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007 року по 28.02.2009 року.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що вона має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.08.2009 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку здійснити за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року перерахунок позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, суд зобов'язав відповідача провести позивачу перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею тири річного віку та виплатити недоплачену суму цієї допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись із даною постановою, апелянт Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.08.2009 року скасувати, та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не здійснював виплату позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2007 року. В задоволенні решти вимог суд першої інстанції за 2008-2009 роки відмовив за безпідставністю.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 здійснює догляд за малолітньою дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області та отримує допомогу як особа, застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 46 Конституції громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», в тому числі й пункт 25 розділу II цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Пунктом 2 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог за 2008-2009 суд першої інстанції порушив вимоги ст.159 КАС України оскільки, не мотивував своє рішення.
Враховуючи ту обставину, що спір виник з приводу виплати допомоги особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на відносини щодо виплати допомоги у зазначеному періоді поширюються норми спеціального закону (яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 28.02.2009 року.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку що постанову слід скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Керуючись ст.160, ст.195, ст. 198, ст.202, ст. 207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити частково.
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.08.2009 року в справі № 2а-3071/09 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 28.02.2009 року включно відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 28.02.2009 року включно відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель