Справа: № 826/20131/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
22 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства «Укртранснафтогазпром» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 у справі за адміністративним позовом підприємства «Укртранснафтогазпром» до Державної реєстраційної служби України, реєстраційної служби Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватне акціонерне товариство «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби України по прийняттю рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.09.2013 цілісного майнового комплексу ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» та реєстраційної служби Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим по внесенню запису про його державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.09.2013 по реєстрації цілісного майнового комплексу ПрАТ «ЛОК «Айвазовське», прийняте Державною реєстраційною службою України; зобов'язати реєстраційну службу Алуштинського міського управління юстиції АР Крим скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс ПрАТ «ЛОК «Айвазовське».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Кротюк Тетяною Василівною за результатом розгляду заяви представника ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» прийнято рішення від 24.09.2013 №6175323, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на цілісний майновий комплекс, що розташований АР Крим смт. Партеніт вулиця Васильченко, 1-а за ПрАТ «ЛОК «Айвазовське».
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуване рішення від 24.09.2013 №6175323 прийнято на підставі та у спосіб визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому запис про державну реєстрацію права приватної власності на цілісний майновий комплекс, що розташований АР Крим смт Партеніт вулиця Васильченко, 1-а за ПрАТ «ЛОК «Айвазовське», який внесено на підставі рішення від 24.09.2013 №6175323 прийнятий у відповідності до вимог п. 18 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачами зареєстровано право власності ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» в тому числі на обвідну дорогу до пляжу, яка є єдиною, що пов'язує об'єкт позивача Центр водного спорту «Європа» і проходить по території позивача, тобто відповідачами зареєстровано право власності ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» на дорогу, частина якої перебуває у користуванні позивача, частина є дорогою загального користування.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та вважає правомірною оскаржувану постанову, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Пунктом й частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:
- договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
- свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
- свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
- рішень судів, що набрали законної сили;
- інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «ЛОК «Айвазовське», яке є правонаступником ЗАТ «ЛОК «Айвазовське», за договорами купівлі-продажу:
- від 29.11.2004, укладеного між ТОВ «Туристична фірма «САМ» та ЗАТ «ЛОК «Айвазовське» відносно майна: огородження (інвентарний № 2.13) і обвідної дороги до пляжу (інвентарний №2.1);
- від 01.03.2007, укладеного між ТОВ «Туристична фірма «САМ» та ЗАТ «ЛОК «Айвазовське» відносно нежилого приміщення загальною площею 8410,5 кв. м. а саме: спального корпусу №3 (інвентарний №1.8), клубу (інвентарний №1.12), човнової станції (інвентарний №1.13), кафе (інвентарний №1.14), більярдної (інвентарний №1.16), прохідної №2 (інвентарний №1.18), павільйону культзаходів та бібліотеки (інвентарний №1.21), насосно-каналізаційної станції на 2 агрегати (інвентарний №1.31), плавальною басейну (інвентарний №1.22), гаражу (інвентарний №1.26), насосної станції 2-ї перекачки (інвентарний №2.2), насосної станції і кладовки маслинової рощі (інвентарний №2.21 і 2.36), морського водозабору із насосною станцією (інвентарний №2.33), теплопункту (інвентарний №2.37), літнього кінотеатру (інвентарний №2.43) і павільйону з ліфтом (інвентарний №-2.48);
- від 05.03.2007, укладеного між ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія» та ЗАТ «ЛОК «Айвазовське», відносно нежилого приміщення: літ. Ф спального корпусу №2, літ. Н пральні, літ. І дитячого комбінату, літ. II ізолятору, літ. III складу, літ. IV камері з водомірними вузлами, літ. V туалету, літ. VI бесідки. літ. VII бесідки. літ. VIII бесідки, літ. IX бесідки і літ. X бесідки.
Згідно п.1.1 договору купівлі-продажу від 29.11.2004 продавець зобов'язується передати у власність покупцю маймо, що складається з: ограждение (инвентарный № 2.13); обводной дороги к пляжу (инвентарный № 2.11), розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Пунктом 1.3. договору купівлі-продажу від 29.11.2004 визначено, що «право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна». Акт приймання-передачі майна підписано сторонами 30.11.2004.
Колегія суддів звертає увагу, що договір купівлі-продажу від 29.11.2004 має визначений предмет, а саме «ограждение (инвентарный № 2.13), обводная дорога к пляжу (инвентарный № 2.11)», а тому посилання апелянта на, те що вказаний договір є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме не погоджений предмет договору, що призвело, на думку позивача, до порушення ст. 180 Господарського кодексу України є необґрунтованими.
Також, доводи апелянта про те, що укладаючи договір купівлі-продажу від 29.11.2004 сторонами протиправно не ідентифіковано об'єкт, а саме не вказано кілометраж дороги є безпідставними, оскільки параметри обвідної дороги до пляжу викладені в проекті землеустрою, затвердженого рішенням Партенітської селищної Ради №27-16 від 27.11.2007 «Про затвердження проекту землеустрою і укладення договору оренди земельної ділянки для обслуговування обвідної дороги, що веде до ЦВС «Європа» і огородження вздовж території ДП «Айвазовське», на підставі якого ЗАТ «ЛОК «Айвазовське» було надано в оренду строком на 50 років земельну ділянку площею 1, 089 га (кадастровий номер 01 10345400:01:004:0010).
Зі змісту вказаного вище рішення вбачається, що на земельну ділянку (для обслуговування обвідної дороги, що веде до ЦВС «Європа» і огородження вздовж території ДП «Айвазовське») поширюється дія земельного сервітуту №1 по УКПОПЧЗУ «Проход и проезд через земельный участок» (пп. «а» ст. 99 Земельного кодексу України).
Більш того, відповідно до Акту встановлення у натурі (на місцевості) меж земельної ділянки ЗАТ «ЛОК «Айвазовське» для обслуговування обвідної дороги, що веде до ЦВС «Європа», і огородження вздовж території ДП «Айвазовське», в с. Партеніт, від 27.03.2004, підприємством «Укртранснафтогазпром» були погоджені межі земельної ділянки.
Відповідно до п. 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо. У разі коли виникнення, перехід або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду відбувається одночасно з виникненням, переходом або припиненням у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію щодо таких об'єктів.
Згідно п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
Пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
У відповідності до п. 16 вказаного Порядку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. 23 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
- заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
- нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
- із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
- заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
- заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» було подано для державної реєстрації права власності договори купівлі-продажу від 29.11.2004, від 01.03.2007, від 05.03.2007, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно ЗАТ «ЛОК «Айвазовське», видані Сімферопольським міжміським бюро реєстрації і технічної інвентаризації від 20.03.2007, які є належними документами, що підтверджують виникнення, перехід права власності на нерухоме майно в розумінні ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Колегія суддів звертає увагу, що перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, визначений у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є вичерпним, а тому враховуючи, що позивачем для проведення державної реєстрації права приватної власності на цілісний майновий комплекс, що розташований АР Крим смт Партеніт вулиця Васильченко, 1-а було надано усі документи, визначені чинним законодавством, то підстави для відмови державної реєстрації прав відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інтенції про те, що оскаржуване рішення прийнято на підставі та у спосіб визначений чинним законодавством, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо прийняття рішення від 24.09.2013 №6175323 та визнання протиправним та скасування такого рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій реєстраційної служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим по внесенню запису про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зобов'язання реєстраційної служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим скасувати такий запис задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до п. 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав. Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, заявленого вперше, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про речові права, обтяження таких прав, державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об'єкт нерухомого майна.
Колегія суддів звертає увагу, що запис про державну реєстрацію права приватної власності на цілісний майновий комплекс, що розташований АР Крим смт. Партеніт вулиця Васильченко, 1-а за ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» внесено на підставі рішення від 24.09.2013 №6175323, тобто при внесенні згадуваного запису відповідач діяв відповідно до п. 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідачі, як суб'єкти владних повноважень - довели правомірність своїх дій.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу підприємства «Укртранснафтогазпром» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2014.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.