Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" квітня 2014 р.Справа № 922/1238/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (смт. Чкаловське, Харківська обл.)
до ДУ "Слобожанське дослідне поле" ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" (с. Дослідницьке, Харківська обл.)
про стягнення 254038,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2 (довіреність №9 від 26.03.2014 р.);
відповідача - Рубан А.А. (наказ №19-к/тр від 05.02.2014 р.; контракт від 05.02.2014 р.)
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ДУ "Слобожанське дослідне поле" ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди вантажних автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки №01/04/13, укладеним між сторонами 01.04.2013 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 254038,00 грн. Судові витрати у розмірі 5080,76 грн. просить суд покласти на відповідача.
15.04.2014 р. до канцелярії суду від представника відповідача разом з супровідним листом надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 погоджується в повному обсязі, заперечень немає.
Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2014 р. підтримує позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2014 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.04.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ДУ "Слобожанське дослідне поле" ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" (орендар) було укладено договір оренди вантажних автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки №01/04/13.
Відповідно до п.1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець передає, а орендар приймає строкове платне використання з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2013 року вантажні автомобілі та іншу сільськогосподарську техніку (далі предмет оренди), зазначені у додатку №1 до договору.
Відповідно до п.3.1 договору, розмір орендної плати за цим договором розраховується щомісячно відповідно до об'єму виконаних робіт предметом оренди. Вартість виконаних робіт указується в додатку №2 до цього договору. В кінці кожного місяця складаються акти виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору, орендну плату орендар незалежно від наслідків своєї господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Розрахунки проводяться після повернення сільськогосподарської техніки орендодавцю, але не пізніше терміну дії договору.
Факт отримання відповідачем в оренду вантажних автомобілів та сільськогосподарської техніки підтверджується наявним в матеріалах справи належним чином засвідченою копією акту приймання-передачі вантажних автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки, що надається в оренду згідно договору оренди №01/04/13 від 01.04.2013 р., який підписаний представниками сторін та скріплені печатками сторін 01.04.2013 р.
Також в матеріалах справи наявні акти №№1-8, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін, що підтверджують виконання робіт позивачем на загальну суму 254038,00 грн.
Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, передав відповідачу в строкове платне користування предмет оренди відповідно до переліку вантажних автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки, що надається в оренду згідно договору оренди №01/04/13 від 01.04.2013 р. (додаток №1 до договору), проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору оренди вантажних автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки №01/04/13 від 01.04.2013 р., не оплатив заборгованість, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплені печатками сторін 03.01.2014 р.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає (наймачу (орендареві) майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а також визнав позов у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 254038,00 грн. правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 5080,76 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 759, 762, 763, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 179, 284-286 ГК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державної установи "Слобожанське дослідне поле" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського" (63544, Харківська обл., Чугуївський р-н., с. Дослідне, вул. Зелена, буд. 4; код ЄДРПОУ 00209154) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 254038,00 грн. та судовий збір у розмірі 5080,76 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.04.2014 р.
Суддя Г.І. Сальнікова