Справа № 191/1455/14-к
Провадження № 1-кп/191/172/14
24 квітня 2014 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Синельниківського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014040390000456 від 19 березня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки с.Армянськ Красноперекопського району Кримської області, українки, громадянки України, освіти повна загальна середня, розлученої, не працюючої, неповнолітніх дітей не має, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
1) 16 лютого 2007 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
2) 13 жовтня 2009 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.317 КК України до 3 років позбавлення волі, з урахуванням ст.71 КК України приєднано частково не відбуту частину покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2007 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;
04 грудня 2013 року Заводським районним судом Дніпропетровської області встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, суд,-
ОСОБА_4 була засуджена 13 жовтня 2009 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.317 КК України до 3 років позбавлення волі, з урахуванням ст.71 КК України приєднано частково не відбуту частину покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2007 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ухвали Заводського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2013 року ОСОБА_4 встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік до 04 грудня 2014 року та встановлені обмеження у вигляді заборони виходу з будинку (квартири) з 22-00 години вечора по 06-00 години ранку за винятком часу, пов'язаного з працею; заборони перебувати у звеселяючих закладах цілодобово; заборони виїзду за межі населеного пункту, в якому вона мешкає, без узгодження з органами МВС України; реєстрація в міліції один раз на тиждень. 04 грудня 2013 року ОСОБА_4 була особисто ознайомлена з ухвалою суду про встановлення адміністративного нагляду та з визначеними обмеженнями.
Відповідно до корінця довідки про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі, постанови суду про встановлення адміністративного нагляду, виданої начальником Дніпродзержинської виправної колонії №34, ОСОБА_4 зобов'язана була стати на облік у відділі міліції в період часу з 16 грудня 2013 року по 18 грудня 2013 року, однак остання в зазначений період часу до відділу міліції для реєстрації не прибула. При відвіданні ОСОБА_4 дільничним інспектором Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 була відсутня, чим порушила правила адміністративного нагляду, а саме, самовільно залишила місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду. Зі слів ОСОБА_4 , на облік для встановлення адміністративного нагляду вона не стала та за місцем проживання була відсутня у зв'язку з тим, що виїхала на проживання до своєї доньки, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_4 допустила порушення встановлених правил адміністративного нагляду та вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, визнала у повному обсязі, щиро покаялася та пояснила обставини подій таким чином, як вони викладені вище. Також зазначила, що після звільнення з місць позбавлення волі поїхала жити до доньки, оскільки житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , є непридатним для проживання. Просить суд суворо її не наказувати.
Свідчення обвинуваченої відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.
Судом, з відома учасників судового розгляду, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів відносно обставин справи, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності і істинності їх позиції, а також роз'яснено судом, що вони будуть позбавлені право оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судовим розглядом встановлено винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, як порушення правил адміністративного нагляду, а саме, самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченої, яка задовільно характеризується по справі, раніше судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, .
В якості пом'якшуючої покарання обставини згідно положень ст.66 КК України суд враховує щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання згідно ст.67 КК України, є рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пам'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею інших правопорушень, їй необхідно призначити покарання в межах санкції ст.395 КК України у вигляді одного місяця арешту.
До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, та призначити їй покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
Міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання залишити до набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд в строк 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення.
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1