Справа № 305/702/14-к
1-кп/305/112/14
11.04.2014 року. Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів кримінальне провадження внесене до ЄРДР 25.10.2013 року за №12013070140001063 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , 24 жовтня 2013 року, близько 21.00 год., в смт. Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, по вул. Грушевського, навпроти будинку № 99, керуючи автомобілем марки "ІВЕКО ДЕЙЛІ" типу вантажний фургон, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , у темну пору доби, за умов недостатньої видимості, що супроводжувалось туманною погодою, рухаючись автодорогою сполученням Мукачево-Рогатин-Львів, в напрямку м. Рахів, не дотримався вимог правил дорожнього руху України, а саме: п. 12.2 - "у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості" та п. 12.3 - "у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", в результаті чого, не впорався з керуванням та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який вийшов на проїзну частину дороги, з метою перейти її до правого краю, внаслідок чого, пішохід ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: відкритої ЧМТ, перелому луски та піраміди скроневої кістки зліва, перелому лобного відростка акулової кістки зліва, забою головного мозку, перелому тіла лівої ключиці із зміщенням.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, вказані в обвинувальному акті. Зокрема, пояснив, що, в день пригоди, тобто 24 жовтня 2013 року, він на вантажному фургоні повертався додому. Була темна пора доби, окрім того, погода була туманна. Він рухався з невеликою швидкістю. Коли на дорозі перед ним раптово з'явився пішохід, вчинив усі дії і маневри аби його об'їхати, однак уникнути наїзду йому не вдалося. Після зіткнення з пішоходом, одразу зупинився, викликав швидку, з місця пригоди не втікав.
На даний час він з потерпілим помирився, в добровільному порядку відшкодував йому шкоду, завдану злочином. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати та не позбавляти волі.
Потерпілий, ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явився. Надіслав до суду заяву (вх.№1552/14 від 10.0.2014 р.), у якій просив суд справу розглянути у його відсутності. Покази дані ним на досудовому слідстві підтримує, цивільного позову не заявляє, претензій до обвинуваченого не має. Просить не карати його суворо.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає; судом роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Зокрема, обмежитись дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та мають значення при визначенні йому міри покарання.
При встановлених обставинах, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а дії його вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, активно сприяв розкриттю злочину, даючи послідовні покази, добровільно відшкодував потерпілому шкоду, завдану злочином.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст.67 КК України, не встановлено.
На підставі викладеного, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що прямо передбачено санкцією ч.2 ст.286 КК України. Однак, беручи до уваги усі перераховані вище пом'якшуючі обставини у їх сукупності, думку потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого волі, суд вважає за можливе застосувати щодо ОСОБА_4 положення ст.ст.75, 76 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки саме такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати, в розмірі 998 гривень 70 копійок, що становить вартість проведеної судової авто технічної експертизи, на підставі ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України, зокрема, автомобіль марки "ІВЕКО ДЕЙЛІ" типу вантажний фургон, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 , по вступу вироком в законну силу слід залишити йому, як законному власнику; велосипед що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити йому, як законному власнику.
Запобіжний захід у відношення обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного цим вироком, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання чи роботи, періодично з'являтися в кримінально-виконавчу інспекцію, для реєстрації.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави, 998 гривень процесуальних витрат, за проведення судової авто технічної експертизи.
Речові докази: автомобіль марки "ІВЕКО ДЕЙЛІ" типу вантажний фургон, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 , по вступу вироком в законну силу - залишити ОСОБА_6 , як законному власнику; велосипед що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 , як законному власнику.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуюча : ОСОБА_1
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1