Ухвала від 15.04.2014 по справі 806/8005/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"15" квітня 2014 р. Справа № 806/8005/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Гордєйчик В.В.

від відповідача: Ковальчук П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Міндоходів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" березня 2014 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Укрпродекспорт" до Житомирської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Приватне підприємство "Укрпродекспорт" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 06 листопада 2013 року №101060000/2013/300741/13 та картку відмови в митному оформленні №101060000/2013/00883.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не застосовано митну вартість товару за ціною договору щодо імпортованих товарів, чим порушено норми ст.57 Митного кодексу України про послідовне застосування методів визначення митної вартості товарів. Вказав, що у митного органу були в наявності всі документи, необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності та неналежності таких документів є необґрунтованими.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/300741/2 від 06.11.2013 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в митному оформленні товарів Житомирської митниці Міндоходів №101060000/2013/00883 від 06.11.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирська митниця звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 17 липня 2013 року між Приватним підприємством "Укпродекспорт" (Покупець) та Компанією Ronald A.Chisholm Limited ( Продавець) укладено контракт №17/07, відповідно до умов якого Продавець бере на себе зобов'язання поставити та передати Покупцю у власність молочні продукти, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар на умовах поставки CIF - згідно правил тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010.

Ціна товару включає в себе ціну упаковки, маркування, завантаження, митного оформлення в країні походження та доставку в порт Одеса. Ціна товару визначається у доларах США та складає 6 000 000, 00 доларів США.

06 листопада 2013 року ПП "Укрпродекспорт" подано до митного органу митну декларацію (далі - МД) №101060000/2013/019142 на митне оформлення товару "жир молочний знежирений".

До декларації на підтвердження митної вартості товару, були подані такі документи: контракт №17/07 від 17.07.2013 року, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи на оплату товару, транспортні документи.

За результатами здійснення аналізу супровідних документів поданих разом з МД №101060000/2013/019142, Житомирською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/300741/2 від 06.11.2013 року.

Згідно зазначеного рішення, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), з наступних підстав: документи зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України) містять розбіжності та неподання декларантом додаткових документів, що підтверджують митну вартість, на письмову вимогу митного органу відповідно до ч.3 ст.53 МК України, а саме: договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, копію митної декларації країни відправлення, каталоги виробника товару.

Згідно рішення про коригування митної вартості товару № 101060000/2013/300741/2 від 06.11.2013 року, митним органом було скориговано ціну товару в сторону її завищення та надано картку відмови в митному оформленні випуску товару №101060000/2013/00883 від 06.11.2013 року.

Крім наданих до декларації документів, на вимогу митного органу, декларантом додатково було надано для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, такі документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, інвойси, платіжні доручення, прайс-листи.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначено у статтях 52 та 53 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VI .

Відповідно до ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст.52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч. 1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З системного аналізу наведених вище правових норм випливає, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Між тим, відповідно до вимог частини ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем при поданні МД було подано необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.

Колегія суддів погоджуєтьтся з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці щодо вартості імпортованого товару, а зазначені додаткові документи були надані позивачем на вимогу контролюючого органу.

У ході розгляду справи встановлено, що під час проведення митного контролю, одночасно з поданням МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару. Однак, відповідачем було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, у зв'язку з наявними на думку відповідача розбіжностями в поданих документах.

Суд зазначає, що в порушення вимог ст.266 МК України, митний орган не навів обґрунтованих підстав для застосування саме резервного методу, тобто відповідач порушив послідовність застосування передбачених зазначеною нормою МК методів визначення митної вартості товару, не обґрунтувавши неможливість застосування попередніх.

Також слід завернути увагу, на порушення митним органом ч.1 та 2 ст. 55 МК України, оскільки у ньому відсутні відомості, зокрема, щодо того, які обґрунтовані підстави встановив митний орган з приводу того, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Також, в порушення ч. 2 ст. 55 МК України, пункту 2.1. Розділу 2 (опис гр. 33) Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року №598, відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу її визначення, не зазначив у спірному рішенні, зокрема, інформації, яка використовувалися митним органом при її визначенні, а саме: ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних і достатніх доказів правомірності рішення №101060000/2013/300741/2 від 06.11.2013 року та картки відмови у митному оформленні товарів №101060000/2013/00883 від 06.11.2013 року, що є підставою для визнання їх неправомірними та скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Житомирської митниці Міндоходів відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" березня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" квітня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Укрпродекспорт" вул.І.Франка,47,м.Старокостянтинів,Хмельницька область,31104

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000

4 - представнику Гордєйчик В.В. вул.Чапаєва.12, кв.51, м.Житомир - ,

Попередній документ
38363383
Наступний документ
38363385
Інформація про рішення:
№ рішення: 38363384
№ справи: 806/8005/13-а
Дата рішення: 15.04.2014
Дата публікації: 25.04.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: