Рішення від 17.04.2014 по справі 916/1012/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"17" квітня 2014 р.Справа № 916/1012/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кочмар В.В. (довіреність №б/н від 21.05.2013 р.);

від відповідача: Косарева А.В. (довіреність №189 від 20.03.2014 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесаголовпостач» до комунального підприємства «Міські дороги» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 18.03.2014 р. приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесаголовпостач» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до комунального підприємства «Міські дороги», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість та штрафні санкції в сумі в розмірі 21880087,10 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2014 р. за вказаним позовом було порушено провадження №916/1012/14 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

10.04.2014 р. позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої ПрАТ «РБД «Одесаголовпостач» здійснено уточнення розрахунку позовних вимог, зменшено суму пені та збільшено розмір 3% річних. Таким чином, відповідно до уточнень позовних вимог від 10.04.2014 р. позивач просить суд стягнути на його користь основний борг в сумі 1232781,26 грн., суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 53395,64 грн., суму пені в розмірі 91698,22 грн., тобто в загальному розмірі - 1377875,12 грн. та суму судових витрат.

11.04.2014 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якої підприємство не заперечує проти обставин, викладених у позові, проте не згодне з нарахуванням штрафних санкцій та просить суд зменшити розмір такого нарахування в порядку ст. 230,233 ГК України.

В судовому засіданні 11.04.2014 р. за клопотанням представника позивача до матеріалів справи залучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №183930 від 08.04.2014 р. щодо реєстрації відповідача.

11.04.2014 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить суд стягнути на його користь основний борг в сумі 1232781,26 грн., суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 53395,64 грн., тобто в загальному розмірі - 1286176,90 грн. та суму судових витрат.

17.04.2014 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

1 червня 2012 року між позивачем, який виступав у якості «учасника», та відповідачем, який виступав у якості «замовника», було укладено Договір № 18, згідно умов якого позивач зобов'язувався у 2012 р. поставити Відповідачу, згідно специфікації, будівельні матеріали, а відповідач, у свого чергу, зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений Товар.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору становить 11 872 304,51 грн., а кількість товару та ціна за одиницю визначені у специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною Договору. Приблизний асортимент товару визначений позивачем та відповідачем у п. 1.2. Договору.

Згідно до п. 4.1. Договору оплата за поставлений товар повинна була здійсненна на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту отримання Товару, який визначений датою видаткової накладної.

Згідно умов вищевказаного Договору Позивач поставив та передав Відповідачу Товар на загальну суму 2008781,26 (два мільйона вісім тисяч сімсот вісімдесят одна та 26 копійок) гривня, що підтверджується:

- Видатковою накладною № 48 від 01.06.2012 року на суму 59980,73 гривні;

- Видатковою накладною № 49 від 01.06.2012 року на суму 59980,73 гривні;

- Видатковою накладною № 50 від 01.06.2012 року на суму 59742,08 гривні;

- Видатковою накладного № 51 від 01.06.2012 року на суму 59901,18 гривні;

- Видатковою накладного № 52 від 01.06.2012 року на суму 42797,92 гривні;

- Видатковою накладною № 65 від 27.06.2012 року на суму 542312,00 гривні:

- Видатковою накладною № 74 від 31.07.2012 року на суму 654088,61 гривні;

- Видатковою накладною № 88 від 31.08.2012 року па суму 421092,55 гривні;

- Видатковою накладною № 96 від 28.09.2012 року на суму 108885,46 гривні;

Проте, як зазначає позивач, оплата за поставлений товар була здійснена відповідачем частково у розмірі 776000,00 (сімсот сімдесят шість тисяч) гривень, у зв'язку з чим, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 1232781,26 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят одна та 26 копійок) гривня.

Вказаний розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 3 квітня 2013 року.

З наведених підстав приватне акціонерне товариство «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесаголовпостач» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 1232781,26 грн., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 53395,64 грн., тобто в загальному розмірі - 1286176,90 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Згідно за статтею 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Виходячи з вищевказаних норм Цивільного кодексу України, суб'єкт господарювання має можливість укладати договори, визначати зміст або утримуватися від їх укладання на свій розсуд.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі договору №18 від 01.06.2012 р. "про надання послуг з капітального ремонту обладнання".

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, які споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний сплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Стаття 530 ЦК України встановлює, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови договору №18 від 01 червня 2012 року виконав належним чином, що підтверджується відповідними видатковими накладними, а відповідачем свої зобов'язання відносно оплати поставленого товару, в строк, передбачений договором не виконані в повному обсязі.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1232781,26 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі як обґрунтована та підтверджена наявними матеріалами справи доказами.

Щодо стягнення трьох процентів річних за порушення зобов'язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, суд приймає його до уваги.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача основного боргу в сумі 1232781,26 грн., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 53395,64 грн., тобто в загальному розмірі - 1286176,90 грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору з урахуванням уточненого розміру позовних вимог в сумі 25723,54 грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесаголовпостач» до комунального підприємства «Міські дороги» про стягнення заборгованості в сумі - задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Міські дороги» (65010, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2-б, код ЄДРПОУ 32642110) на користь приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесаголовпостач» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Елісаветинська, буд. 23, код ЄДРПОУ 05514198) заборгованість в розмірі 1286176 (один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч сто сімдесят шість) грн. 90 коп., що складається з основного боргу в сумі 1232781 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 26 коп. та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних в розмірі 53395 (п'ятдесят три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 64 коп.

Стягнути з комунального підприємства «Міські дороги» (65010, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2-б, код ЄДРПОУ 32642110) на користь приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесаголовпостач» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Елісаветинська, буд. 23, код ЄДРПОУ 05514198) суму судових витрат в розмірі 25723 (двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять три) грн. 54 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 22.04.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.

Попередній документ
38363181
Наступний документ
38363183
Інформація про рішення:
№ рішення: 38363182
№ справи: 916/1012/14
Дата рішення: 17.04.2014
Дата публікації: 25.04.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію