Провадження № 1-кп/537/130/2014
Справа № 537/1676/14-к
24.04.2014 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12014170110000226 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, освіта середньо - спеціальна, не одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів передбачених ст..ст.190 ч.1,190 ч.2, 185 ч.2 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 вчинив злочини проти власності за наступних обставин.
04.02.2014 року близько 22 год. 35 хв. ОСОБА_4 , перебував у приміщенні ПТ «Ломбард - Скарбниця», що розташоване, за адресою: Полтавська область м.Кременчук, вул. Гагаріна 15/34, де у нього виник умисел на здачу мобільного телефону «Нокіа Х2- 02 імей: НОМЕР_1 , вартістю 300 гривень, який йому надала в тимчасове користування ОСОБА_6 , після чого останній заклав під паспорт ОСОБА_7 вищевказаний мобільний телефон, що належить потерпілій ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріального збитку на суму 300 гривень.
09.02.2014 року близько 14 години, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що в квартирі була відсутня ОСОБА_6 , таємно, шляхом вільного доступу викрав обручку із золота вагою 3 г, 585 проби Українського виробництва, вартістю 532 грн. 80 коп., що належать потерпілій ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріального збитку на суму в 532 грн. 80 коп..
15.02.2014 року близько 17:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що в квартирі була відсутня ОСОБА_6 , таємно, шляхом вільного доступу викрав каблучку із золота вагою 2,7 г, 585 проби Українського виробництва, вартістю 468 гривень, що належать потерпілій ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріального збитку на суму в 468 гривень.
16.02.2014 року близько 13:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що в квартирі була відсутня ОСОБА_6 , таємно, шляхом вільного доступу, викрав грошові кошти в сумі 1000 грн., що належать потерпілій ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріального збитку на суму в 1000 грн.
15.03.2014 року близько 20 години ОСОБА_4 , перебуваючи біля під'їзду б. АДРЕСА_2 , шляхом обману та зловживання довірою, заволодів майном потерпілого ОСОБА_5 , а саме мобільним телефоном «Sony Experia J ST26i», імей: НОМЕР_2 , вартістю 600 гривень, чим спричинив останньому матеріального збитку на суму 600 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст..190 ч.1 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, за ст..190 ч.2 КК України, як повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою та за ст..185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно
Під час досудового розслідування 28.03.2014 року між потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про примирення.
Згідно вказаної угоди сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст..ст.190 ч.1, 190 ч.2, 185 ч.2 КК України та узгоджують вид та розмір покарання з урахуванням того, що ОСОБА_4 сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаявся та компенсував потерпілим спричинену його діями шкоду.
Сторонами угоди узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ст..190 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, за ст..190 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, за ст..185 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
Згідно ст..70 ч.1, ч.2 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів буде визначено остаточне покарання у вигляді 3 років обмеження волі, та на підставі ст..75 КК України останній буде звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку.
Вислухавши пояснення прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, пояснення обвинуваченого та потерпілих, які наполягали на затвердженні судом угоди, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується та визнав свою винуватість у вчиненні злочину невеликої тяжкості та злочинів середньої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілі розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства.
Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -
Угоду про примирення від 28 березня 2014 року по кримінальному провадженню №12014170110000226 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ст..ст. 190 ч.1, 190 ч..2, 185 ч.2 КК України, що укладена між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів передбачених ст..ст.190 ч.1, 190 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання за ст..190 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, за ст..190 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, за ст..185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі.
На підставі ст..70 ч.1, ч.2 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст..ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально виконавчої системи
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Обвинуваченому та потерпілим роз'яснити їх право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1