03 квітня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.
секретаря Скрипник С.В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» Ключук Наталії Василівни, Ватаманюк Марину Іванівну
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року та окрему ухвалу Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року,
встановила:
ОСОБА_1 у жовтні 2013 року звернувся до суду з позовом до комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вказував, що займав посаду заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня».
Наказом в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 від 26 липня 2013 року №49-кз «По оптимізації штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» виведено з штатного розкладу посаду заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи.
Звільнений з посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи у зв»язку із скороченням штату за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України
№22ц-498/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Дідух Д.В.
Категорія 51/52 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
наказом в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 від 3 жовтня 2013 року №18 к-з.
Вважав звільнення незаконним, посилаючись на те, що не було запропоновано іншу роботу, не дотримано переважного права на залишення на роботі.
Просив скасувати наказ в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» від 3 жовтня 2013 року №18 к-з про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, наказ в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» від 5 жовтня 2012 року №54-кз «По оптимізації штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня», наказ в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» від 26 липня 2013 року №49-кз «По оптимізації штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня», поновити на посаді заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи та стягнути з комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов»язати комунальний заклад «Путильська центральна районна лікарня» не зазначати вакантною посаду заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи.
Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року позов задоволено частково, постановлено скасувати наказ від 26 липня 2013 року №49-кз «Про оптимізацію штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня», скасувати наказ від 3 жовтня 2013 року №18-кз про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, поновити ОСОБА_1 на посаді заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня», стягнути з комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 3 жовтня 2013 року по 28 січня 2014 року в сумі 12362 грн.
В решті відмовлено.
Путильським районним судом Чернівецької області 28 січня 2014 року винесено окрему ухвалу на адресу Путильської районної ради Чернівецької області і Департаменту охорони здоров»я та цивільного захисту населення.
Комунальний заклад «Путильська центральна районна лікарня» в апеляційній скарзі просить рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року та окрему ухвалу Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 було проведено без дотриманням вимог трудового законодавства.
Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 займав посаду заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня».
Наказом в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 від 3 жовтня 2013 року №18 к-з звільнено ОСОБА_1 з посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи у зв»язку із скороченням штату за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.20).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом (в тому числі) у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
На підставі ч.1 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
За змістом абз.1 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 від 26 липня 2013 року №49-кз «По оптимізації штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» виведено з штатного розкладу посаду заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи та попереджено ОСОБА_1 про вивільнення посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи з 3 жовтня 2013 року.
Після чого наказом в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 від 1 жовтня 2013 року №70-кз «Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення штатної одиниці» скорочено посаду заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи та виключено з штатного розкладу з 3 жовтня 2013 року, зазначено запропонувати ОСОБА_1 переведення на посаду лікаря-терапевта з обслуговування юнаків допризовного та призовного віку.
З огляду на наведене ОСОБА_1 було попереджено лише про виведення поза штат посади головного лікаря з поліклінічного розділу роботи.
У той же час ОСОБА_1 не було попереджено про можливе звільнення у зв»язку із скороченням штату працівників.
Отже, ознайомлення ОСОБА_1 з наказом в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 від 26 липня 2013 року №49-кз «По оптимізації штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» само по собі не свідчить про персональне попередження ОСОБА_1 про звільнення.
Частиною 2 ст.40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За правилами, встановленими ч.1 ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у абз.4 та 6 п.19 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою Ш-А КЗпП. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.
Водночас з приєднаного до матеріалів справи штатного розкладу по комунальному закладу «Путильська центральна районна лікарня» видно, що на дату звільнення ОСОБА_1 були вакантні посади лікаря-терапевта з обслуговування юнаків допризовного та призовного віку та лікаря-фтизіатра, які з урахуванням спеціальності, кваліфікації може обіймати ОСОБА_1
Однак, ОСОБА_1 були запропоновані не всі наявні вакантні посади.
Заперечуючи проти позову, представники відповідача комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» Ключук Н.В., ОСОБВатаманюк М.І.илалися на те, що посада лікаря-фтизіатра не була запропонована ОСОБА_1, оскільки в провадженні апеляційного суду Чернівецької області перебувала апеляційна скарга на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 4 вересня 2013 року, яким скасовано наказ в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5. від 18 липня 2013 року №10к-зв про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-фтизіатра комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» та поновлено на роботі.
Крім того, представниками відповідача комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» Ключук Н.В., ОСОБВатаманюк М.І. час апеляційного розгляду визнано, що у зв»язку із скороченням посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи не було визначено серед працівників, які займають посади заступника головного лікаря з медичної частини, заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення, завідувача поліклінічним відділенням, особи, яка має переважне право на залишення на роботі.
За обставин порушення комунальним закладом «Путильська центральна районна лікарня» вимог ч.2 ст.40 КЗпП України щодо переведення звільненого працівника на іншу роботу за наявності вакантних робочих місць (посад), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5. від 3 жовтня 2013 року №18 к-з про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи у зв»язку із скороченням штату за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та поновлення на роботі.
Відповідно до част.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
На підставі ч.2 ст.235 ЦПК України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Апеляційна скарга комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» не містить доводів щодо незаконності судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на відповідність наказу від 26 липня 2013 року №49-кз «Про оптимізацію штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» вимогам закону.
Наказом в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5. від 21 червня 2013 року №39-кз «Про виконання судових рішень щодо ОСОБА_1.» визнано таким, що втратив чинність пункт 2 наказу від 5 жовтня 2012 року №54-кз «По оптимізації штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня», яким виведено з штатного розкладу посаду заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи центральної районної лікарні.
Однак, з приєднаного до матеріалів справи штатного розкладу по комунальному закладу «Путильська центральна районна лікарня» на дату звільнення ОСОБА_1 вбачається, що наведений наказ не виконаний, у штатному розкладі відсутні відомості про наявність посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для винесення наказу від 26 липня 2013 року №49-кз «По оптимізації штатної чисельності працівників комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» щодо виведення з штатного розкладу посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня».
Не можна погодитися з доводами, на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо порушення норм процесуального права при постановленні окремої ухвали.
Відповідно до ст.211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Суд першої інстанції підставою для винесення окремої ухвали зазначив порушення в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 норм трудового законодавства, упереджене ставлення до ОСОБА_1 та порушення у зв»язку з цим прав особи.
На обґрунтування наведеного суд першої інстанції послався на те, що
звільнення ОСОБА_1 з роботи проведено з порушенням вимог закону.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що в.о. головного лікаря комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» ОСОБА_5 допущено одночасне функціонування посади завідувача поліклінічним відділенням та посади заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи, які є рівнозначними.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином установлено причини, що сприяли порушенню вимог закону при звільненні ОСОБА_1 та порушенню у зв»язку з цим прав особи.
За таких обставин окрема ухвала Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» відхилити.
Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року залишити без змін.
Окрему ухвалу Путильського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис /Половінкіна Н.Ю./
Судді - підписи /Савчук М.В., Бреславський О.Г./
З оригіналом згідно: