18 березня 2014 рокусправа № 804/3465/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 804/3465/13-а за адміністративним позовом Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -
Тернівський районний центр зайнятості м. Кривого Рогу (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) коштів, отриманих незаконним шляхом в сумі 4051,58 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач з моменту отримання допомоги по втраті годувальника втратила право на отримання допомоги по безробіттю.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Відповідач про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що 27.08.2010р. відповідач звернувся до Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу із заявою про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. За формою даної заяви, відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років. (а.с. 8)
Частинами 1, 3, 4 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ передбачено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
Наказом позивач від 27.08.2010р. № НТ 100827 ОСОБА_1 з 27.08.2010р. надано статус безробітної, та відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р. (далі - Порядок № 307), призначено виплату допомоги по безробіттю на період з 27.08.2010 р. по 21.08.2011 р. у розмірі 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100 відсотків - 90 календарних днів, 80 відсотків - 90 календарних днів, 70 відсотків -180 календарних днів. (а.с. 15)
Пунктами 10, 12 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі надання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості, та у разі закінчення строку їх виплат.
Відповідно до абз. 9 п.п. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 р. (далі - Порядок № 219), громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня подання письмової заяви до центру зайнятості про відмову від його послуг або з дати, зазначеної в заяві.
Наказом від 02.09.2011 р. № НТ 110902, згідно абз. 9 п.п. 1 п. 20 Порядку № 219, ОСОБА_1 було знято з обліку у зв'язку з поданням нею письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості, а також з 22.08.2011 р. припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із закінченням строку її виплати. У відповідності до пп. 12 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". (а.с. 15)
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. № 60/62, позивачем було проведено обмін інформацією з Управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської, за наслідками якого встановлено, що відповідач з 01.04.2011 р. отримує пенсію по втраті годувальника, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.05.2012 р. № 5060/06-29. (а.с. 14)
На думку позивача, в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ОСОБА_1 під час перебування на обліку у Тернівському РЦЗ м. Кривого Рогу як безробітної, не подала відомості, які впливають на умови призначення допомоги по безробіттю.
З огляду на це, листом від 15.06.2012 р. № 12/05-67 позивач звернувся до ОСОБА_1 з проханням повернути кошти в сумі 4 051 грн. 58 коп., які були отримані нею як допомога по безробіттю (а.с. 17). Проте, зазначені кошти відповідачкою в добровільному порядку повернуті не були, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки Жовтневої МСЕК серії МСЕ-ДНА-01 № 100372, ОСОБА_1 з 30.01.1997 р. встановлено третю групу інвалідності (інвалід з дитинства), у зв'язку з чим, відповідно до норм абз. "б" ст. 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення", їй було призначено пенсію по інвалідності з 30.01.1997 р. довічно. (а.с. 55)
При цьому, згідно зазначеної довідки, відповідач придатний до працевлаштування маркшейдером.
Згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. При цьому, непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.05.2013 р. № 3848/06/65, з 01.04.2011 р. за особистою заявою ОСОБА_1, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", її переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за втратою годувальника. (а.с. 51)
На думку позивача, саме зазначені обставини є підставою для позбавлення відповідачки статусу працездатної особи, оскільки, згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається лише непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника. Отже, з моменту призначення зазначеної пенсії, на думку позивача, ОСОБА_1 набула статусу непрацездатної особи, у зв'язку з чим не може бути визнана безробітною особою в порядку ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення".
Проте, з такою позицією позивача колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, оскільки переведення відповідачки з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку із втратою годувальника обумовлено необхідністю приведення її пенсійної справи у відповідність до норм чинного законодавства України, зокрема, ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте, зазначені обставини не позбавляють останню статусу інваліда третьої групи з дитинства, яка придатна до праці за умови дотримання рекомендацій МСЕК, та, відповідно, не є підставою для втрати останньою статусу працездатної особи.
Оскільки ОСОБА_1, як інвалід третьої групи з дитинства, яка, згідно рекомендацій Жовтневої МСЕК, придатна до роботи маркшейдером, та не досягла пенсійного віку, має право конкурувати на ринку праці України нарівні з іншими працездатними громадянами, та за умови реєстрації її в органах служби зайнятості може бути визнана безробітною відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі задоволенню не підлягають.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі позивача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі № 804/3465/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2014р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак