Іменем України
17 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
головуючого - судді Кулікової С.В.
суддів - Білич І.М., Поліщук Н.В.,
при секретарі - Клінчук О.М.,
за участю представника позивача - Соколовської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4064/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В.
Позивач звертаючись з даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про видачу та використання кредитних карток №VG 5107 від 16.07.2008 року, яка станом на 7 листопада 2012 року складає - 39 633,42 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 34 194,53 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 4 371,61 грн., плати - 1 067, 28 грн., а також судові витрати, мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 березня 2013 року судом прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання відсутнім права на стягнення кредитної заборгованості, який ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року залишено без розгляду.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про видачу та використання кредитних карток №VG 5107 від 16.07.2008 року на загальну суму 39 633 грн. 42 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 396 грн. 33 коп., а всього на загальну суму 40 029 грн. 75 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвали нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» в повному обсязі.
В скарзі висловлює думку, що судом не враховано той факт, що Договір про видачу та використання кредитних карток VISA CLASSIC/ELECTRON/GOLD ВАТ «КБ «Універсал Банк» №VG5107 від 16 липня 2008 року не є кредитним договором в розумінні норм ЦК України та не може бути підставою щодо стягнення кредитної заборгованості, оскільки не містить істотних ознак кредитного договору - мети, суми і строку кредиту, умови і порядку його видачі та погашення, видів забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткових ставок, порядку плати за кредит, обов'язків, прав і відповідальності сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Апелянт вважає, що у зв'язку з відсутністю певного правочину, як підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, у суб'єкта відсутнє і право щодо реалізації свого захисту на підставі неіснуючого правочину.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги, за необґрунтованістю її доводів.
Апелянт та її представник в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, тому в силу ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з правильно встановлених обставин справи.
Так, 16 липня 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договором про видачу та використання кредитних карток VISA CLASSIC/ELECTRON/GOLD ВАТ КБ «Універсал Банк» №VG 5107 від 16.07.2008, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти на поточні потреби у сумі 52 000,00 грн., з ефективною відсотковою ставкою 17,5%, а Позичальник зобов'язувався погашати кредит та сплачувати проценти по кредиту, та повністю погасити заборгованість та сплатити за кредитом до його закінчення.
25 березня 2011 року ПАТ «Універсал Банк» направив на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу про погашення заборгованості за Договором про видачу та використання кредитних карток №VG 5107 від 16.07.2008 року, з вимогою сплатити заборгованість за кредитом, яка станом на 24 березня 2011 року складала 3108,22 грн.
Оскільки відповідачем ОСОБА_2 порушено умови Договору про видачу та використання кредитних карток №VG 5107 від 16.07.2008, в частині своєчасного повернення кредитних коштів, також не проводились платежі по договору в частині погашення основної суми кредиту та не сплачувались проценти за користування кредитними коштами в обсязі передбаченим кредитним договором, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2, як боржника, заборгованості по кредитному Договором про видачу та використання кредитних карток №VG 5107 від 16.07.2008 року, яка станом на 7 листопада 2012 року, складає загальну суму 39 633,42 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 34 194,53 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 4 371,61 грн., плати - 1 067, 28 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.
При вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов'язок позивальника повернути кредит частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що договір про видачу та використання кредитних карток VISA CLASSIC/ELECTRON/GOLD ВАТ «КБ «Універсал Банк» №VG5107 від 16 липня 2008 року не є кредитним договором в розумінні норм ЦК України, не може бути підставою щодо стягнення кредитної заборгованості та не містить істотних ознак кредитного договору - мети, суми і строку кредиту, умови і порядку його видачі та погашення, видів забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткових ставок, порядку плати за кредит, обов'язків, прав і відповідальності сторін щодо видачі та погашення кредиту, оскільки згідно з п. 4.5 Договору відповідач беззаперечно уповноважує позивача сплачувати підприємствам від його імені суми по дебетових чеках.
У випадках зняття готівки у банкоматах та відділеннях банку, відповідач повинен сплачувати плату, яка вказана у додатку до кредитного договору, відповідно до п.5.3 кредитного договору
Відповідно до п 5.6. Договору у кожному випадку зняття готівки, на зняту суму будуть нараховуватися відсотки з дня зняття згідно стандартної річної процентної ставки по кредитному договору, що зазначена в додатку № 1 до кредитного договору, а саме 30% річних. Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору, плата за перевищення Карткового ліміту становить 3% від суми, але не менше 50 грн., штраф за несвоєчасну сплату мінімального платежу становить 1% від суми заборгованості, але не менше 50 грн.
Згідно п. 6 договору, для транзакції держателя з підприємствами, а також для зняття готівки банк може надавати держателю кредитний ліміт. Держатель не може перевищувати кредитний ліміт, таке перевищення вважається матеріальним порушенням договору держателем. Держатель повинен повернути перевищену суму банку до кінцевої дати наступного щомісячного рахунку і сплатити одноразовий штраф, вказаний у додатку.
Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що для транзакції держателя з підприємствами, а також для зняття готівки банк може надавати відповідачу кредитний ліміт. Також відповідно до п. 6.2. кредитного договору, банк може змінити кредитний ліміт і денний ліміт по транзакціях на основі поточного фінансового статусу та позичкової спроможності відповідача, виконання відповідачем умов кредитного договору та загального рівня ризику. Відповідач зобов'язався сплачувати баланс заборгованості у терміни, вказані в додатку або визначені щомісячним розрахунком повністю і без відсотків, за винятком операції зняття готівки, на суму якої нараховуються відсотки з дати зняття, -або частково: в такому випадку держатель повинен сплатити хоча б суму місячного платежу, що визначається додатком № 1, до якої додаються всі нараховані відсотки, будь - які попередні борги та суми до виплати, відповідно до ст.ст. 12 та 13 кредитного договору, згідно з п. 11.1. кредитного договору
Згідно п.п. 10, 11 договору, кожного місяця банк пересилає держателю щомісячний рахунок поштою, який включає всі оплати, здійснені карткою, дати оплат, залишок заборгованості з попереднього щомісячного рахунку держателя, новий залишок заборгованості, мінімальний місячний платіж, встановлений п. 11 договору, дата платежу та кредитний ліміт.
Держатель повинен сплачувати баланс заборгованості у терміни, вказані і додатку або визначені щомісячним рахунком повністю і без відсотків або частково, в тому випадку держатель повинен сплатити хоча б суму мінімального щомісячного платежу, що визначається додатком, до якої додаються всі нараховані відсотки, будь-які попередні борги та суми до виплати.
Пунктом 12.1 кредитного договору сторони погодили, що враховуючи невизначений термін дії кредитного договору, банк залишає за собою право змінювати суми виплат.
Відповідно до п. 12.4 кредитного договору банк має право самостійно встановити нові та змінити існуючі тарифи банку. Позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином, відкрив картковий рахунок відповідачу в гривнях і здійснював його обслуговування згідно договору.
Відповідно до п.14 договору, держатель може розірвати цей договір в будь - який час без сплати штрафу. Процес розірвання договору визначається діагональним розміром картки, доставкою її до будь-якого відділення банку та сплатою всіх заборгованостей, що виникли внаслідок утримання та використання картки до того часу.
Зазначені умови договори передбачають всі необхідні істотні ознаки кредитного договору та спростовують доводи апеляційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив, проаналізував та дав належну оцінку, поданим сторонами доказам, що мають значення в конкретній справі, доводять існування відповідних юридичних обставин, застосував норми матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ПАТ «Універсал Банк».
Інші доводи апеляційної скарги законності рішення суду першої інстанції не спростовують, рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, правові підстави для скасування рішення, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: