Справа № 522/6419/14-ц
Провадження по справі № 2/522/5469/14
11 квітня 2014 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Ільченко Н.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Порто-Франко» про захист правспоживачів визнання частково недійсним кредитного договору та стягнення коштів, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Порто-Франко» про захист прав споживачів визнання частково недійсним кредитного договору та стягнення коштів.
Вказаний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Разом з тим, виходячи із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати пункт кредитного договору недійсним.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Так у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зазначена норма міститься й у ст. 1054 ЦК України відповідно до якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.
Позивач в своєму позові заявляє вимоги майнового та немайнового характеру.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати 243,60 грн., та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн.
Отже позивачу потрібно доплатити судовий збір.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ст.11 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Порто-Франко» про захист прав споживачів визнання частково недійсним кредитного договору та стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Надіслати позивачу копію цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А.Ільченко
11.04.2014