"16" квітня 2014 р. м. Київ К/800/16352/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.,
Бухтіярової І.О., Костенка М.І.,
при секретарі судового засідання Волошина В.М.,
за участю представників сторін: позивача - Чуєв С.В., Іванів А.Р.,
відповідача - Диба Ю.Д.,
третьої особи - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2012 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 р.
у справі № 2а-12926/12/2670
за позовом приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У жовтні 2011 року приватне акціонерне товариство «Готель «Салют» (далі - позивач, ПрАТ «Готель «Салют») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» (далі - третя особа, ТОВ «Хімічні технології) в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011 р. № 0009022307.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 р. і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 08.09.2011 р. по 21.09.2011 р., на підставі направлення від 08.09.2011 р. № 1270/23-7, посадовою особою ДПІ у Печерському районі м. Києва, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 06.09.2011 р. № 1829, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Готель «Салют» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Хімічні технології» за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 28.09.2011 р. № 1304/23-7/22950541 та зроблено висновок, що в порушення вимог підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищено суму доходів від операцій з векселями за 2010 рік на суму 179 507 700 грн., в результаті чого завищено показник рядка 3.1 Додатка КЗ до Декларації з податку на прибуток за 2010 рік та завищено податок на прибуток на суму 500 грн., та в порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, ПрАТ «Готель «Салют» занижено податок на прибуток на суму 7 818 726 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 7 818 726 грн.
Позивачем були подані заперечення за № 104 від 11.10.2011 р. до акту документальної позапланової виїзної податкової перевірки № 1304/23-7/22950541 від 28.09.2011 р., які листом відповідача від 18.10.2011 р. № 13351/10/23-711 залишені без задоволення, а висновки акту залишені без змін.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 21.10.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0009022307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 7 818 727 грн., у тому числі: 7 818 726 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як вбачається з акту перевірки № 645/22-205/21751779 від 21.12.2012 р., підставою для нарахування позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про неправомірність формування позивачем валового доходу та складу валових витрат за результатами господарських операцій з ТОВ «Хімічні технології» по договору купівлі-продажу векселів № Б-10-708/1 від 20.12.2010 р., а також висновки про те, що діяльність контрагента позивача - ТОВ «Хімічні технології» має ознаки фіктивності.
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому висновки податкового органу викладені в акті перевірки є обґрунтованими.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.
Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Ухвалюючи судові рішення по справі, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення валового доходу та валових витрат позивача.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток судам необхідно з'ясувати, зокрема: - рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції; - установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; - перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, тощо.
Для з'ясування зазначених обставин судам необхідно перевірити доводи податкового органу, викладені в акті перевірки та інші докази.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.
Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконні рішення.
Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна ж інстанція згідно з частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга ПрАТ «Готель «Салют» підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 р. у справі № 2а-12926/12/2670 - скасувати.
Справу № 2а-12926/12/2670 направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько
Судді підпис І.О. Бухтіярова
підпис М.І. Костенко