Провадження № 11/793/140/14 Справа № 2320/1707/12 Категорія: ч. 2 ст.121 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
08 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси кримінальну справу за апеляціями прокурора ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і житель АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.
Вирішено частково задовольнити цивільні позови у справі і стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілих:
- ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди - 50000 грн., витрат на поховання - 7600 грн., а також 1200 грн. витрат на правову допомогу;
- ОСОБА_9 на відшкодування моральної шкоди - 50000 грн., а також 1200 грн. витрат на правову допомогу;
- ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди - 50000 грн., а також 1200 грн. витрат на правову допомогу;
- ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди - 50000 грн., , а також 1200 грн. витрат на правову допомогу;
- ОСОБА_12 на відшкодування моральної шкоди 50000 грн. та 1200 грн. витрат на правову допомогу.
Вирішені питання про речові докази.
ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, він 28 вересня 2011 року, близько 18.00 год, у приміщенні пилорами по АДРЕСА_1 ,під час вживання з ОСОБА_6 спиртних напоїв посварився та побився з ним на грунті раптово виниклих неприязних стосунків і на цьому ґрунті в дворі вказаного підприємства наніс кілька ударів кулаком та ногою по голові ОСОБА_6 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у тому числі - тяжкі, як небезпечні для життя, у вигляді черепно-мозкової травми з крововиливом під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка, від яких потерпілий близько 19.00 год. Помер (висновок судово-медичної експертизи № 720/15 від 13.01.2012 року).
У поданих на вирок апеляціях та доповненні:
- засуджений ОСОБА_8 просить про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування, вважаючи досудове слідство та судовий розгляд неповним і однобічним, проведеними з порушенням вимог ст.22 КПК України і, що не всі обставини смерті потерпілого були з'ясовані. Звертає увагу, що не були допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також пилорамщик Олесандр, не були проведені очні ставки свідків, які давали різні показання; що судово-медичним експертом не перевірялася можливість отримання потерпілим ушкоджень внаслідок удару дрючком; Також звертає увагу, що у вироку суд неправильно зазначив початок строку відбування покарання, який слід рахувати з з 30.09.2011 року коли він був затриманий за підозрою у вчиненні злочину;%
- прокурор ОСОБА_7 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, також просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, з урахуванням того, що вчинено тяжкий злочин, у стані алкогольного сп'яніння, що засуджений своєї вини не визнав і не кається, шкоду потерпілим не відшкодував. Просить постановити новий вирок, яким призначити винному покарання за ч. 2 ст.121 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі, зарахувавши в цей строк попереднє ув'язнення засудженого з 30.09.2011 по 19.12.2011 року.
У запереченні на апеляцію засудженого потерпіла ОСОБА_6 просить залишити вирок суду без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення, наголосивши, що під час досудового і судового слідства ОСОБА_8 і його захисник не заявляли клопотання про доповнення слідства, про виклик нових свідків, а свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , на яких є посилання у апеляції засудженого і які у справі допитані, не є очевидці події.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_15 , які відповідно підтримали апеляційні вимоги з викладених у них підстав, пояснення потерпілої ОСОБА_6 яка підтримала заперечення на апеляцію засудженого і просить залишити вирок суду без змін, останнє слово засудженого ОСОБА_8 , вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про винуватість засудженого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну оцінку.
Як вбачається з перших показань самого засудженого ОСОБА_16 він 28 вересня 2011 року близько 18.00 год. у приміщенні пилорами у с. Червоній Слободі під час вживання з ОСОБА_6 спиртних напитків посварився і побився з останнім (із-за собаки) і на цьому грунті, наніс удари ОСОБА_6 , а потім, коли останній втратив свідомість, робив йому масаж серця, але він помер.
Такі досліджені судом показання засудженого підтверджуються іншими розглянутими судом доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_8 та висновку судово-медичн експертизи.
Так, Свідок ОСОБА_17 показав, що 28.09.2011 року, у вечірню годину, він був очевидцем, як на подвір'ї пилорами в с.Червона Слобода Черкаського району ОСОБА_8 бив собаку, а ОСОБА_6 зробив йому зауваження. ОСОБА_8 у відповідь обізвав ОСОБА_6 нецензурно. Між ними виникла бійка. Після того як власник пилорами ОСОБА_22 розборонив їх і пішов у приміщення, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 знову почали битися. При цьому ОСОБА_8 з розбігу ударив ОСОБА_6 кулаком у голову. Останній упав, а ОСОБА_8 наніс ще 2-3 удари йому ногами по голові. ОСОБА_6 втратив свідомість і став хрипіти. Він та Пріхно намагалися допомогли потерпілому, робили масаж серця, викликали швидку медичну допомогу, лікарі якої констатували смерть ОСОБА_6 .
Про такі ж обставини злочину показання в суді і свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які, як безпосередні очевидці злочину, також прямо показали, що даний злочин вчинив саме ОСОБА_16 всі вони послідовно стверджували, що ОСОБА_6 побив ОСОБА_8 , а не хтось інший.
У зв'язку з чим суд обґрунтовано визнав недостовірними твердження ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_6 під час бійки між ними невідома особа нанесла удар дерев'яним бруском по голові, про що засуджений став заявляти пізніше і на що є безпідставні посилання у апеляції засудженого.
Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , на яких вказує засуджений в апеляції, на досудовому слідстві були допитані, проте з їх показання не є підтвердженням показань засудженого, які він давав у суді. Свідок ОСОБА_23 узагалі не був очевидцем події, а свідок ОСОБА_24 , - як це слідує з його показань які він дав під час досудового слідства, не бачив, що саме відбулося між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 .
Згідно виснову судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_6 є черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під м'які оболонки головного мозку та мозочка, що узгоджується з показаннями свідків про механізм нанесення ОСОБА_8 ударів в голову ОСОБА_6 . Заподіяні тілесні ушкодження відносяться до тяжких. Наявність на тілі потерпілого інших тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії легких, в цілому відповідає подіям, які вбачаються як з показань самого засудженого, так і з показань свідків - очевидців події, про те, що між ОСОБА_8 і ОСОБА_25 в той вечір відбулася не одна сутичка і бійка, в ході яких, незважаючи на те, що їх розбороняли присутні, вони наносили один одному численні удари, падали на дошки тощо.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно перевірив доводи засудженого, у тому числі ті, на які є посилання у апеляції засудженого та на які посилався захисник у своїй касаційній скарзі, які обґрунтовано відхилені судом як безпідставні. Суд достатньо повно і всебічно дослідив докази і правильно встановив фактичні обставини злочину та правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_8 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав, на теперішній час будь-якими хворобливими психічними розладами, які б могли обмежувати чи позбавляти його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, не страждає.
Покарання ОСОБА_8 суд призначив у відповідності до вимог ст. 65 КК України. При цьому суд достатньо повно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Суд призначив засудженому хоча і мінімальне покарання, але в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, яке є достатнім і необхідним для виправлення засудженого і попередження нових злочинів, що не спростовується у апеляції прокурора. Тому доводи прокурора про м'якість призначеного покарання колегія суддів вважає безпідставними.
Разом з тим, колегія суддів знаходить, що до строку відбування засудженим покарання відповідно до ч.2 ст.338 КПК України (1960 р.) підлягає зарахування строк тримання під вартою засудженого в цій справі з 30 вересня 2011 року по 19 грудня 2011 року (т.1 а.с.73, т.2 а.с.5), і в цій частині апеляції належить задовольнити.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ „Перехідні положення” КПК України, колегія суддів,
апеляції прокурора ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2013 року відносно ОСОБА_8 змінити.
Зарахувати в строк відбування засудженим ОСОБА_8 покарання строк його перебування під вартою до винесення вироку з 30 вересня 2011 року по 19 грудня 2011 року.
В решті вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2013 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляції прокурора ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 - без задоволення.
Головуючий :
Судді :