Справа № 465/11816/13 оловуючий у 1 інстанції: Гулієва М.І.
Провадження № 22-ц/783/2274/14 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категоріясправи:27
14 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Зверхановської Л.Д. і Шеремети Н.О.,
при секретарі Ясиновській Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 січня 2014 року,
Оскаржуваним рішенням задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (в подальшому - «Банк») до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, третя особа - Франківська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, та звернуто стягнення на предмет іпотеки, яким згідно Іпотечного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_4 24.07.2008 року, є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 42,8 кв.м., що на праві власності належить ОСОБА_4 (в подальшому - «предмет іпотеки»), в сумі 274 568 грн. 62 коп. на користь Банку шляхом проведення публічних торгів з продажу предмету іпотеки за початковою ціною, що буде встановлена на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). Вирішено питання судових витрат (а.с. 186-188).
Дане рішення оскаржила відповідачка ОСОБА_4
Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Банку у задоволенні його позовних вимог, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Посилаючись на те, що згідно ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір повинен містити (зокрема) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, а також посилання на видачу заставної або її відсутність, вважає, що відсутність згаданих істотних умов в Іпотечному договорі є, у відповідності до ст.ст. 203 і 215 ЦК України, підставою для визнання такого договору недійсним.
Вважає, що судом не було враховано те, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, а такий для укладення вище згаданого Іпотечного договору не надавався.
Апелянт, будучи належним чином повідомленою про час і місце апеляційного розгляду справи (21.03.2014 року - а.с. 203), в судове засідання не з'явилася і 04.04.2014 року подала до суду заяву про те, що вона не може бути присутньою в судовому засіданні 14.04.2014 року, оскільки її „не відпустять з роботи", а тому просить призначити справу до розгляду після 30.04.2014 року (а.с. 206).
Вище наведені причини неявки апелянта в судове засідання не можуть бути визнані поважними, а відтак колегія суддів вважає за можливе апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта - за наявними у цій справі даними і доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Статтею 204 ЦПК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як Кредитний договір, так і Іпотечний договір, були укладеними 24 липня 2008 року, ці договори або окремі їх положення до цього часу судом недійсними не визнавалися, а відтак вони є чинними і підлягають виконанню.
За вище наведених обставин доводи апеляційної скарги, які ставлять під сумнів дійсність Іпотечного договору, до уваги прийматися не можуть.
Як стверджується матеріалами справи, на момент укладення Іпотечного договору від 24.07.2008 року ОСОБА_4 (апелянтом) Банку було надано довідку, видану 01.07.2008 року Будинкоуправлінням № 3 за № 893, згідно якої у квартирі, яка є предметом іпотеки, неповнолітні не проживають і не є зареєстрованими, а також нотаріально посвідчену заяву, якою ОСОБА_4 стверджує, що „жодна дитина віком до 18 років не має права власності або права користування нерухомим майном, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1" (предмет іпотеки; а.с. 133, 134).
Відтак доводи апеляційної скарги стосовно того, що для укладення Іпотечного договору від 24 липня 2008 року не надавався дозвіл органу опіки та піклування, є надуманими і також до уваги прийматися не можуть.
За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити та залишити рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 січня 2014 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Суддя:
Судді: