22.01.07р.
Справа № 32/485-06
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Мода-Сервіс», м. Дніпропетровськ
До: Приватного виробничо-комерційного підприємства «Юпі», м. Дніпропетровськ
Про:визнання недійсною додаткової угоди
Судя Васильєв О.Ю.
Від позивача : Угрин В.М. ( дов. від 16.02.05 р. ) , Буря К.М. ( дов. від 10.07.06 р. ) ;
Від відповідача : Піняєв Ю.І. ( дов. № 03/14 від 07.12.06 р. )
Позивач ( ВАТ «Мода-Сервіс» ) 23.11.06 р. звернувся до відповідача ( ПВКП «Юпі») з позовом про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 63 від 22.02.99 р. про продовження строку дії договору оренди на період з 01.01.04 р. до 31.12.04 р. , укладену шляхом обміну листами , з часу її укладання . Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на нікчемність оспорюваної ним угоди , оскільки в порушення вимог ст.ст.793 та 794 ЦК України ця угода не була нотаріально посвідчена та не було здійснено її державна реєстрація .
Відповідач позов не визнав, зазначаючи, що цей спір вже було розглянуто господарським судом під час розгляду справи № 12/108; а тому на думку відповідача, провадження у справі підлягає припиненню . В судовому засіданні 07.12.06 р. представником відповідача було заявлено 6 ( шість ) клопотань : про витребування додаткових матеріалів стосовно наявності/відсутності повноважень у позивача на звернення до суду ( у зв'язку із проведенням загальних зборів ВАТ «Мода-Сервіс» , на яких поміж-іншим вирішувалася і питання про ліквідацію Товариства та призначення членів ліквідкомісії ). Клопотання було задоволено судом та від позивача та державних органів витребувано необхідні документи. Окрім того представником відповідача було заявлено клопотання про припинення провадження у справі ,обґрунтоване посиланням на ту обставину , що цей спір вже було розглянуто господарським судом під час розгляду справи № 12/108 . В судовому засіданні 07.12.06 р. суддею Васильєвим О.Ю. з метою встановлення всіх обставин справи було запропоновано сторонам надати пояснення щодо позову ,але представник відповідача наполягав на припиненні провадження у справі та заявив клопотання про оголошення перерви у справі з метою подачі заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. - клопотання було судом задоволено. Після чого представником відповідача в судовому засіданні 07.12.06 р. було заявлено відвід судді Васильєву О.Ю. , а 08.12.06 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла уточнена заява про відвід судді Васильєва О.Ю. Відповідач в обґрунтування своєї заяви стверджує наступне :суддею Васильєвим О.Ю. здійснюються дії , направлені на розгляд справи по суті , тоді як цей спір вже був розглянутий господарським судом під час розгляду справи № 12/108 . Вищезазначене (на думку відповідача) свідчить про упередженість судді Васильєва О.Ю. під час розгляду справи. Ухвалою голови господарського суду від 11.12.06 р. відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про відвід судді Васильєва О.Ю.
18.12.06 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на ухвалу голови Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.06 р. про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. Ухвалою суду від 21.12.06 р. в прийняті апеляційної скарги відповідача від 14.12.06 р. № 66 на ухвалу голови Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2006 р . у справі № 32/485-06 ( про відмову в задоволенні заяви про відвід судді ) було відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
10.01.07 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла касаційна скарга на вищезазначену ухвалу суду від 21.12.06 р. ( про відмову в прийняті апеляційної скарги відповідача на ухвалу голови Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.06 р. про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. ).
Ухвалою суду від 11.01.07 р. в прийняті касаційної скарги відповідача від 05.01.07 р. № 03 на ухвалу суду від 21.12.06 р. ( про відмову в прийняті апеляційної скарги відповідача на ухвалу голови Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.06 р. про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. ) відмовлено, касаційну скаргу повернуто скаржнику.
22.01.07 р. до канцелярії суду від відповідача - Приватного виробничо-комерційного підприємства «Юпі», надійшов зустрічний позов по справі № 32 /485-06 до Відкритого акціонерного товариства «Мода-Сервіс»про витребування від останнього обладнання міні фотолабораторій Kis Imager 135 RA , AGFA CLS-13 ( процесор по виробництву чорно -білих та кольорових фотографій ) та AGFA FP-1 ( процесор із обробки та проявлення кольорових негативних та позитивних фотоплівок ) , набору секційної меблі ( прилавок ) , металевого сейфу , а у разі неможливості повернення -виплатити їх вартість . При цьому до позовної заяви Приватним виробничо-комерційним підприємством «Юпі»додано копію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.06 р. у справі № 28/179 .відповідно до якого задоволено позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства «Юпі»та зобов'язано відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Мода-Сервіс», передати позивачу обладнання міні фотолабораторій Kis Imager 135 RA , AGFA CLS-13 ( процесор по виробництву чорно -білих та кольорових фотографій ) та AGFA FP-1 ( процесор із обробки та проявлення кольорових негативних та позитивних фотоплівок ) , набір секційної меблі ( прилавок ) , металевий сейф.
Відповідно до приписів ст.60 ГПК України : відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Згідно із вимогами п.2 ч.1 ст.62 ГПК України : суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору. Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Враховуючи вищезазначене ,ухвалою суду від 21.01.07 р. у прийнятті зустрічної позовної заяви Приватного виробничо-комерційного підприємства «Юпі»від 19.01.07 р. № 12 до Відкритого акціонерного товариства «Мода-Сервіс»про витребування від останнього обладнання відмовлено .
По справі оголошувалися перерви з 07.12.06 р. до 11.12.06 р. та з 17.01.07 р. до 22.01.07 р.
Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи , господарський суд, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.05 р. у справі № 12/108 за первісним позовом ПВКП «ЮПІ»до ВАТ «Мода-Сервіс»про зобов'язання продовжити договір оренди та за зустрічним позовом ВАТ «Мода-Сервіс»до ПВКП «ЮПІ»про зобов'язання звільнити і повернути нежитлове приміщення ; в задоволенні як первісного , так і зустрічного позовів відмовлено . При цьому суд встановив наступні обставини : «22.09.99 р. між ВАТ «Мода-Сервіс»та ПВКП «ЮПІ»був укладений договір оренди , на підставі якого орендодавець передав орендарю в оренду нежиле приміщення «часть приемного зала»в будинку № 113 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську площею 8 кв.м. для експлуатації під міні фотолабораторію. Відповідно до п.2 договору строк оренди встановлений з 1 березня 1999 р. по 1 березня 2000 р. В подальшому строк оренди продовжувався на підставі обміну листів сторонами до 30 червня 2001 р. , до 31 грудня 2003 р. , до 31 грудня 2004 р. Ні позивач , ні відповідач не надали доказів того , що відповідачем було погоджено продовження договору оренди від 22.02.1999 р. на період з 01.01.05 р. до 31.12.05 р. Отже , виходячи з наведеного , та враховуючи , що останній погоджений сторонами строк договору оренди був встановлений з 31.12.2003 р. по 31.12.2004 р. , позивач продовжує користуватися орендованим приміщенням , суд приходить до висновку , що договір оренди № 63 від 22.02.1999 р. вважається поновленим на строк один рік ,а саме : з 31.12.2004 р. по 31.12.2005 р. Отже на день розгляду справи позивач є орендатором відповідно до договору оренди № 63 від 22.02.1999 р. та правомірно користується орендованим приміщенням. Посилання відповідача за первісним позовом на те , що не виконана вимога щодо нотаріального посвідчення договору оренди на 2004 рік відповідно до ст.793 ЦК України ,а отже угода є нікчемною ,судом не прийнято до уваги ,так як вимоги даної статті не можуть бути застосовані до правовідносин оренди по договору оренди № 63 від 22.02.1999 р. виходячи з того , що відповідно до п.1 даного договору в оренду передане нежиле приміщення 8 кв.м. ,що складається з «части приемного зала». Відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів того , що орендоване приміщення є окремою частиною капітальної споруди ».
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.05 р. вищезазначене рішення господарського суду від 23.09.05 р. у справі № 12/108 залишене без змін .
Відповідно до вимог ст.35 ГПК України : факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач просить визнати недійсною угоду про продовження терміну дії вищезазначеного договору на строк з 01.01.04 р. до 31.12.04 р. ,укладену шляхом обміну сторонами листами з часу її укладання з тих підстав , що ця угода в порушення вимог ЦК України не посвідчена нотаріально та не здійснено її державна реєстрація .
Як зазначалося вище , рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.05 р. у справі № 12/108 ( що набрало чинності в установленому законом порядку ) встановлено , що «Посилання відповідача за первісним позовом на те , що не виконана вимога щодо нотаріального посвідчення договору оренди на 2004 рік відповідно до ст.793 ЦК України , а отже угода є нікчемною ,судом не прийнято до уваги ,так як вимоги даної статті не можуть бути застосовані до правовідносин оренди по договору оренди № 63 від 22.02.1999 р. виходячи з того , що відповідно до п.1 даного договору в оренду передане нежиле приміщення 8 кв.м. ,що складається з «части приемного зала». Відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів того , що орендоване приміщення є окремою частиною капітальної споруди ». Жодних додаткових доказів що орендоване приміщення є окремою частиною капітальної споруди позивачем під час розгляду цієї справи також надано не було .
Відповідно до вимог ЦК України станом на час обміну сторін листами про продовження терміну дії договору оренди : договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню ( ст.793 ) ; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
Окрім того за відсутності додаткової угоди ,укладеної у письмовій формі , неможливо і здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію такої угоди ; більш того , сторони договору шляхом обміну листами дійшли до згоди продовжити термін дії договору оренди на строк з 01.01.04 р. до 31.12.04 р. -тобто на термін не більше ніж один рік ; а тому навіть у разі укладання такої додаткової угоди у письмовій формі вона не підлягала ні нотаріальному посвідченню , ні державній реєстрації .
За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення . Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє . Як зазначалося вище , позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення № 63 від 22.02.99 р. про продовження строку дії договору оренди на період з 01.01.04 р. до 31.12.04 р. , укладену шляхом обміну листами , з часу її укладання .
Враховуючи вищезазначене ,суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Мода-Сервіс» ; а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити .
В судовому засіданні 22.01.07 р. представником відповідача заявлено низку клопотань та заяв по справ : про витребування від державного управління статистики довідки про наявність/відсутність у ЄДРПОУ Відкритого акціонерного товариства «Мода-Сервіс»установленої форми ( враховуючи наявність в матеріалах справи відповіді на запити суду у цій справі як державного реєстратора , так і Головного управління статистики у Дніпропетровській області про перебування в ЄДРПОУ підприємства відповідача станом на цей час ; клопотання задоволенню не підлягає ) ; про витребування від КП «Дніпропетровське МБТІ» довідки про належність певному власнику орендованих за спірною додатковою угодою приміщень та копії технічного паспорту враховуючи наявність в матеріалах справи вищезазначених документів , які отримані із матеріалів справи № 12/108 ; клопотання задоволенню не підлягає ) ; про витребування від голови ліквідаційної комісії ВАТ «Мода-Сервіс» відомостей щодо наявності повноважень у гр. Угрина В.М. на подання цього позову від імені позивача ( враховуючи . що в матеріалах справи наявні довіреність на ім'я Угрина В.М. на право вести від імені ВАТ «Мода-Сервіс»справи в судових органах України з усіма правами , що надані позивачу ; протокол № 3 загальних зборів акціонерів ВАТ «Мода-Сервіс»від 19.06.06 р. ,відповідно до якого Святченко С.О. призначено головою ліквідкомісії товариства , та саме він 10.07.06 р. підписав довіреність на ім'я Угрина В.М. ; клопотання задоволенню не підлягає ) ; про витребування від із матеріалів господарської справи № 12/108 документів ( всі необхідні документи були витребувані із матеріалів справи № 12/108 до часу розгляду цього клопотання , та наявні в матеріалах справи № 32/485-06 ; тому в задоволенні клопотання слід відмовити ) ; про направлення запиту до Верховного Суду України з метою одержання роз'яснень з певних питань по практиці застосування норм права ( оскільки це не ґрунтується на вимогах ГПК України , тому в його задоволенні слід відмовити ) . З урахуванням вищезазначеного у суду відсутні і правові підстави для припинення провадження у справі на підставі вимог п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України .
Окрім того , відповідачем заявлено клопотання , що випливають із змісту зустрічного позову : про забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору Дніпропетровської міської ради та державному управлінню статистики у Дніпропетровській області відміняти реєстрацію ВАТ «Мода-Сервіс»та вносити відповідний запис до державного реєстру про ліквідацію товариства ;про накладення арешту на будинок по вул. Центральна ,14 у м. Дніпропетровську , що належить ВАТ «Мода-Сервіс»; про зобов'язання ВАТ «Мода-Сервіс»«повідомити про місцезнаходження обладнання фотолабораторії та забезпечити дозвіл та доступ у ці приміщення представників ПВКП «ЮПІ» для огляду та встановлення технічного стану цього майна ; витребувати у позивача довідку про суму одержаних їм коштів від відповідача за оренду частини приміщення з моменту укладання угоди та терміново надати її суду ». Враховуючи , що ухвалою суду від 22.01.07 р. відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви ПВКП «ЮПІ»до ВАТ «Мода-Сервіс»про витребування майна ; у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотань , що випливають із змісту зустрічного позову .
На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами ст.ст.35,49,82-85 ГПК України, господарський суд , -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі .
Суддя Васильєв О.Ю.