Справа №474/978/13-ц 03.04.2014 03.04.2014 03.04.2014
Провадження №22-ц/784/1111/14
Категорія 27 Головуючий у першій інстанції: Фасій В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції: Шаманська Н.О.
3 квітня 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого:Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В, Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання: Свіщуку О.В.
за участю: представника позивача - Ремешевського Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 3 лютого 2014 року, ухваленого за позовом
публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
(далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»)
до
ОСОБА_5
про стягнення кредитної заборгованості,
У листопаді 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості.
Позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору від 5 квітня 2007 р. ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .
Посилаючись на те, що відповідач порушує кредитні зобов'язання та станом на 31 жовтня 2013 р. має заборгованість у розмірі 18 116 грн. 86 коп. (7 572 грн. 08 коп. - заборгованість по кредиту, 8 074 грн. 40 коп. - заборгованості по відсоткам, 1 131 грн. 48 коп. - комісія , 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 838 грн. 90 коп. - штрафу (процентна складова), позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість.
Заочним рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 3 лютого 2014 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10 270 грн. 80 коп. заборгованості за кредитним договором, яка складається з 564 грн. 92 коп. - заборгованість по кредиту, 8 074 грн.40 коп. - заборгованості по відсоткам, 1 131 грн. 48 коп. - комісія, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини). Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невірне застосування судом строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, та безпідставну відмову у стягнення штрафу (процентної складової), просив рішення суду змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
В засідання судової колегія відповідачка ОСОБА_5 не з'явився, про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином ( а.с. 55), у зв'язку з чим справа розглядалася у відсутності відповідачки, на підставі ч. 1 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 5 квітня 2007 р. на підставі письмової заяви ОСОБА_5 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою укладено кредитний договір, за яким банк надав відповідачці кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Судом встановлено, що відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконувала в зв'язку з чим, станом на 31 жовтня 2013 р., утворилась заборгованість у розмірі 18 116 грн. 86 коп., яка складається з 7 572 грн. 08 коп. - заборгованість по кредиту, 8 074 грн. 40 коп. - заборгованості по відсоткам, 1 131 грн. 48 коп. - комісія , 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 838 грн. 90 коп. - штрафу (процентна складова).
За таких обставин, суд з урахуванням положень ст.ст. 526, 536, 610, ЦК України, дійшов вірного висновку, що заборгованість по кредиту, відсоткам, комісії підлягає стягненню з відповідача.
Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту, суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею боргу або іншого обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою останнє погашення заборгованості за кредитним договором відбулося у квітні 2012 р. ( а.с. 3 -5, 57-60). Та обставина, що грошові кошти пішли на погашення процентів, а не тіла кредиту, ніяким чином не змінюють обставин переривання строку позовної давності.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом у листопаді 2013 р., то строк позовної давності ним не пропущено.
Крім того, в судовому порядку підлягають застосуванню положення ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідно до якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленої до винесення ним рішення ( постанова Верховного Суду України у справі № 6-126цс13 від 20 листопада 2013 р.).
Проте, розглядаючи спір у відсутності відповідачки, суд не звернув уваги на зазначені положення закону та помилково застосував строк позовної давності.
Також не можна погодитись з висновком суду про стягнення з відповідачки 500 грн. штрафу, оскільки згідно п. 5.10 Умов, які діяли на час укладення кредитного договору, розмір штрафу був встановлений у 250 грн.
За такого, рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та штрафу слід змінити, збільшивши стягнення заборгованості за тілом кредиту з 564 грн. 92 коп. до 7 572 грн. 08 коп. та зменшивши стягнення штрафу з 500 грн. до 250 грн.
Посилання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив у стягнення штрафу (процентна складова), колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, відповідно до Пункту 5.10 Умов, які діяли на час укладення кредитного договору, складовими штрафу є фіксована сума - 250 грн. та розрахункова - 5% від суми позову.
За змістом цієї норми нарахування процентної (розрахункової) частини штрафу пов'язано не з певною подією кредитних правовідносин (прострочення понад певний строк), а з фактом звернення з позовом, що не відповідає сутності штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим лише штраф в розмірі фіксованої частини - 250рн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з урахуванням задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 351 грн. 20 коп. судового збору, а тому рішення в цій частині слід змінити збільшивши стягнення судового збору з 102 грн. 71 коп. до 351 грн. 20 коп.
Керуючись статями 303, 305, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 3 лютого 2014 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 17027 грн. 96 коп. заборгованості за кредитним договором, яка складається з 7 572 грн. 08 коп. - заборгованості по кредиту, 8 074 грн. 40 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 131 грн. 48 коп. - заборгованості по комісії та 250 грн. штрафу (фіксована частина).
Рішення суду в частині стягнення судового збору змінити, збільшивши стягнення судового збору з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» зі 102 грн. 71 коп. до 351 грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: