Справа № 569/1069/14-ц
07 березня 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.
при секретарі: Чабала В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет і мені І.Я. Горбачевського МОЗ України» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання,-
Представник Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет і мені І.Я. Горбачевського МОЗ України» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за навчання, посилаючись на те, що 30 липня 1999 року на навчання до ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І .Я. Горбачевського» на бюджетну форму навчання зараховано ОСОБА_2 17 грудня 1999 року між ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» та ОСОБА_2, укладено угоду № 39 про підготовку фахівців із вищою освітою. Даною угодою передбачено, що в разі відмови їхати за призначенням студент-випускник зобов'язаний відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку. Відповідно до протоколу засідання комісії з персонального розподілу спеціалістів, які закінчують Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України в червні 2005 року від 23 листопада 2004 року ОСОБА_2 направлена у Теребовлянську ЦРЛ на посаду лікаря-психіатра. 4 серпня 2005 року Міністерство охорони здоров'я України розглянувши документи ОСОБА_2, враховуючи сімейні обставини та згоду сторін, дозволило їй зміну місця призначення в Тернопільську обласну комунальну клінічну психоневрологічну лікарню на посаду лікаря-психіатра.Відповідно до п. 3.2 Наказу МОЗ України від 19.09.1996 року № 291 «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІУ рівня акредитації ОСОБА_2 отримала персональне направлення на роботу, в якому окрім конкретного місця направлення та його адреси, вказано також і дату прибуття. За вказаним направленням ОСОБА_2 не прибула до місця призначеня. Відповідно до розрахунку затрат на навчання ОСОБА_2 , витрачено 14 621,13 грн. та виплачено 3 958,69 грн. стипендії за період навчання, які представник позивача просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена, про причини неявки від відповідача повідомлення не надійшло.
Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення у відсутності відповідача, який не з'явився.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають до задоволення.
30 липня 1999 року на навчання до ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І .Я. Горбачевського» на бюджетну форму навчання зараховано ОСОБА_2.
17 грудня 1999 року між ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» та ОСОБА_2, укладено угоду № 39 про підготовку фахівців із вищою освітою.
Даною угодою передбачено, що в разі відмови їхати за призначенням студент-випускник зобов'язаний відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.
Крім того, відповідно до п.21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка
яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25.12.1997р., № 367, випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направлені на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням.
У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Разом з тим, відповідно до ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Порядок зазначений вище).
Відповідно до протоколу засідання комісії з персонального розподілу спеціалістів, які закінчують Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України в червні 2005 року від 23 листопада 2004 року ОСОБА_2 направлена у Теребовлянську ЦРЛ на посаду лікаря-психіатра. Направлення по місцю призначення ОСОБА_2, вручено, про що свідчить її особистий підпис у вищевказаному протоколі.
Відповідно до листа Міністерства охорони здоров»я України від 04.08.2005 року Міністерство охорони здоров'я України розглянувши документи ОСОБА_2., яка у 2005 році закінчила медичний факультет Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, і враховуючи сімейні обставини та згоду сторін, дозволило їй зміну місця призначення в Тернопільську обласну комунальну клінічну психоневрологічну лікарню на посаду лікаря-психіатра.
Відповідно до п. 3.2 Наказу МОЗ України від 19.09.1996 року № 291 «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІУ рівня акредитації ОСОБА_2 отримала персональне направлення на роботу, в якому окрім конкретного місця направлення та його адреси, вказано також і дату прибуття.
Як вбачається з листа Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні від 16.12.2013 року ОСОБА_2 до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні після проходження інтернатури до роботи не приступила.
Відповідно до розрахунку затрат на навчання ОСОБА_2, витрачено 14 621,13 грн. та виплачено 3 958,69 грн. стипендії за період навчання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 зобов»язання за договором не виконане, кошти по оплаті за навчання за цим договором підлягають до стягнення з відповідача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого було ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст. 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет і мені І.Я. Горбачевського МОЗ України» 18579,82 (вісімнадцять тисяч п»ятсот сімдесят дев»ять) гривень 82 коп. в рахунок відшкодування коштів затрачених позивачем на її навчання.;
Стягнути з ОСОБА_2 243 гривні 60 копійок судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Л.Д. Рудика