08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3830/13-а
Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України до Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий табір "Автодорожник" Міністерства транспорту і дорожнього господарства Республіки Молдова про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,-
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року відмовлено в задоволені позову про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за 2012 рік, на загальну суму 19808,19 грн.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно дано оцінку встановленим обставинам у справі, так як фондом соц.захисту інвалідів, достовірно встановлено невиконання відповідачем у 2012 році нормативу з працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві, за що до нього правомірно застосовано адміністративно-господарські санкції та пеню.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, середньооблікова кількість штатних працівників особового складу підприємства відповідача становить 22 особи, а тому відповідно до нормативів з працевлаштування - на підприємстві повинен працювати 1 інвалід, проте дане робоче місце не зайнято.
За результатами звітного року підприємству нараховано адміністративно-господарську санкцію та пеню, в сумі 19808,19 грн., за непрацевлаштування 1 інваліда.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Відповідно до п.1. Положення "Про Фонд соціального захисту інвалідів", затвердженого Постановою КМУ № 1434 від 26.09.2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів - є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 3 Положення є контроль за виконанням підприємствами, установами і організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі-підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Частиною 1 ст. 18. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Пунктом 4 Положення "Про Фонд соціального захисту інвалідів", передбачено, що Фонд, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Про зайнятість та працевлаштування інвалідів роботодавець повідомляє територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -відділення Фонду) шляхом подання не пізніше 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності передбаченої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42.
Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача склала 22 особи, а тому норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 особу.
Статтею 20 п.4 Закону України "Про зайнятість населення", встановлено зобов'язання підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості за їх місцезнаходженням адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п.4 Порядку - подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 затверджена та погодженна з Держкомстатом України форма звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" (місячна). Зазначена форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.
Судовою колегією встановлено, що в період з 31.08.2011 року по 10.05.2012 року на підприємстві відповідача працював інвалід 3-ої групи ОСОБА_1, проте вказаний період роботи не зараховано до виконання нормативу, оскільки строк роботи у 2012 році є недостатнім.
За період з липня по грудень 2012 року, відповідачем кілька разів на місяць направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості звіти про наявність вакансій на підприємстві (а.с.25-36), та останнім надано відповідь про те, що центром зайнятості надано направлення на підприємство відповідача, проте особи самостійно відмовлялись від цього місця працевлаштування (а.с.23).
Інших доказів щодо направлення органами державної влади на підприємство інвалідів для працевлаштування, а також доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів до суду відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні», працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
З огляду на вищевказане, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що обов'язок підприємства, щодо створення робочих місць для інвалідів, не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. При цьому, статтею 18 вищезазначеного Закону встановлено, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію необхідну для організації працевлаштування інвалідів, що й зроблено відповідачем.
Колегія суддів вважає, що відповідачем вжито всіх передбачених законодавством заходів для забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому позивачем неправомірно застосовано до нього штрафні санкції.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло