15.04.2014 року Справа №904/9864/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,
при секретарі судового засідання: Валярі М.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Бережок С.І., довіреність №14-65 від 22.03.13;
від відповідача: Чермошенцев А.В., довіреність №17 від 15.01.14.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року у справі №904/9864/13
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до комунального підприємства "Марганецьтепломережа", м. Марганець Дніпропетровської області
про стягнення 4 484 070грн.83 коп., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року у справі №904/9864/13 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволенні частково. Стягнуто з комунального підприємства «Марганецьтепломережа» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»: основний борг за отриманий природний газ - 3 794 670,26 грн., інфляційні витрати - 933,62 грн., 3% річних - 89 364,03 грн., пеню - 205 396,72 грн., штраф - 202 857,21 грн. В решті суми позову відмолено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу, що призвело до утворення заборгованості за поставлений газ. На підставі положень ст. 233 ГК України, враховуючи фінансовий стан підприємства - боржника, суд зменшив розмір заявленої до стягнення суми пені та штрафу.
Не погодившись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся позивач із апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що суд помилково застосував до спірних правовідносин сторін положення ст. 233 ЦК України, оскільки підприємство позивача, як і підприємство відповідача, має стратегічне значення для економіки і безпеки держави; при зменшені розміру штрафних санкцій, господарський суд не встановив, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, про що йдеться у п. 3.17.4 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
В матеріалах справи відсутній відзив відповідача на апеляційну скаргу, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
15.04.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції у справі слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Оскільки, умовами укладеного між сторонами Договору на купівлю-продаж природного газу №14/2469/11 від 30.09.2011 року (п. 6.1) передбачений обов'язок відповідача здійснювати оплату за газ шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, та з урахуванням наявних в матеріалах справи актів приймання - передачі природного газу (а.с.22-24), що підписані обома сторонами без зауважень та заперечень, господарський суд Дніпропетровської області вірно встановив наявність боргу підприємства відповідача по оплаті поставленого позивачем газу за жовтень-грудень 2012 року в розмірі 3 794 670,26 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнав частину боргу (а.с.49-50), а саме суму основного боргу в розмірі 3 794 670,26 грн., інфляційні витрати в розмірі 13 606,52 грн. та 3% річних - 89 890,72 грн.
Зменшуючи розмір суми пені та штрафу, господарський суд першої інстанції послався на п. 1.9 постанови пленуму ВГС України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», де зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, а також на положення ст. 233 ГК Украйни, яка передбачає право на самостійне зменшення сум штрафних санкцій, оскільки КП "Марганецьтепломережа" є соціально значущим підприємством для функціонування інфраструктури міста, оскільки це єдине підприємство, що надає послуги централізованого опалення в м. Марганець, що є підставою для зменшення розміру суми пені до 205 396,72 грн. та штрафу до 202 857,21 грн.
Апеляційний господарський суд підтримує рішення у справі та зазначає, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредиторів, суд має право зменшити розмір санкцій відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК Украйни. Схоже правило міститься у ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного суду України від 03.12.2013 року у справі №3-35гс13).
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині часткової відмови в задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу, посилаючись при цьому на порушення судом приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України. Однак, зазначеними правовими нормами передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, тому посилання позивача на порушення судом наведених норм, слід залишити поза увагою суду.
Господарський суд Дніпропетровської області дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України.
У матеріалах справи міститься звіт підприємства відповідача про фінансові результати за 9 місяців 2013 року (а.с.51-52), з якого видно, що його діяльність є збитковою, та існує значна сума заборгованості сум компенсації тарифів, і ці обставини дійсно є істотними, про що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у своєму рішенні. Суд першої інстанції в рішенні правильно встановив всі фактичні обставини справи і дав їм належу юридичну оцінку, підстави для його скасування відсутні.
Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року у справі №904/9864/13 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року у справі №904/9864/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст складений 17.04.2014 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.В. Тищик