7.1
Іменем України
07 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1870/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,
за участю сторін
представника позивача ПАТ «ОРГХІМ» - Жердєва С.М.
представника відповідача ДЕІ України у Луганській області - Землянської О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецький ОРГХІМ» до державної екологічної інспекції України у Луганській області про визнання противоправним та скасування припису від 03.03.2014 року, -
14 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецький ОРГХІМ» до державної екологічної інспекції України у Луганській області про визнання противоправним та скасування припису від 03.03.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 27.02.2014 на ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» прибули державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Луганської області Гордієнко Катерина Володимирівна та Соловйова Уляна Олександрівна. Зазначені особи надали направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 09/409 від 28.01.2014, в якому вказане підприємство з іншою організаційно-правовою формою - а саме, ПАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» (що означає, відповідно до положень Закону України «Про акціонерні товариства». Публічне акціонерне товариство).
В період з 27.02.2014 по 03.03.2014 на ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» була безпідставно проведена планова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої, 03.03.2014 складено акт перевірки та припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.
Керуючись положеннями ст. ст. 1, 13 Закону України «Про відходи» позивач не є суб'єктом у сфері поводження з відходами, інформація щодо занесення до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів по Луганській області ПрАТ «Сєвєродонецкий ОРГХІМ» як власника відходів, як виробника відходів, як об'єкта утворення відходів відсутня.
Позивач не підпадає під дію положень ст. 17 Закону України «Про відходи».
В ході здійснення перевірки порушено норми чинного законодавства України, як з моменту підготовки, під час перевірки і після проведення перевірки, що суттєво порушує законні права та інтереси позивача.
ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» не згодне із вимогами припису, вважає, що вказані зобов'язання та проведення перевірки в цілому здійснено безпідставно та незаконно, суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача, тому припис підлягає скасуванню повністю.
Згідно п. 53 Квартального плану роботи Державної екологічної інспекції в Луганській області на 1 квартал 2014 року від 23.12.2013, документом, який послугував підставою для проведення заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства (Проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, в наявності яких є об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку, або потенційно небезпечні об'єкти, в обігу яких перебувають небезпечні речовини І і II класу небезпеки, або таких, що забезпечують перевезення небезпечних вантажів) на ПАТ Сєвєродонецький ОРГХІМ» є Лист Держекоінспекції України від 26.12.2012 № 2/3-8-2293 ««Щодо проведення перевірок» (виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів).
На початку проведення перевірки державним інспекторам наголошено, що з урахуванням особливостей господарської діяльності ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» (надання інжинірингових послуг) з моменту утворення підприємство не здійснювало та на теперішній час не здійснює виробничої діяльності, не використовує у своїй господарській діяльності отруйні речовини, продукти біотехнологій та інших біологічних агентів.
Крім того, повідомлено, що в Листі Держекоінспекції України від 26.12.2012 № 2/3-8-2293 «Щодо проведення перевірок» (виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів) інформація щодо діяльності ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» відсутня (наявна інформація про ПАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ»), а тому проведення планової перевірки на підставі Квартального плану роботи Державної екологічної інспекції в Луганській області на 1 квартал 2014 року від 23.12.2013 р., наказу Державної екологічної інспекції України у Луганській області «Щодо здійснення планових заходів» від 30.12.2013 № 723, повідомлення № 09/401 від 28.01.2014 року, направлення № 09/409 від 28.01.2014 року носить протиправний характер. У зв'язку із чим, фактично для проведення планової перевірки відсутні законні підстави.
У порушення ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.п. 2.2, 3.3 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», у документах на перевірку фактично відрізняються строки проведення зазначеної планової перевірки, зокрема в Квартальному плані роботи Державної екологічної інспекції в Луганській області на 1 квартал 2014 року від 23.12.2013 р. - термін проведення перевірки - березень 2014 року; у повідомленні № 09/401 від 28.01.2014 року - вказаний початок проведення перевірки, однак термін перевірки - не зазначений; у направленні № 09/409 від 28.01.2014 року - період проведення з 27.02. по 19.03.2014 року.
Відповідно до положень акту, проведеною перевіркою не встановлено наявність у позивача відходів, для яких повинні бути встановлені ліміти.
ПрАТ «Сєвєродонецкий ОРГХІМ» жодного разу не отримувало повідомлення про необхідність подання на погодження лімітів.
В реєстрі об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів по Луганській області ПрАТ «Сєвєродонецкий ОРГХІМ» як власник відходів, як виробник відходів, як об'єкт утворення відходів не зазначений, тому позивач звільняється від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.
В порушення вимог п. 4.14. наказу від 10.09.2008 № 464 інформація щодо відсутності на СТО відповідних ліцензій документально не підтверджена та це не є правовою підставою для юридичної відповідальності у ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ».
Щодо факту змішування різних видів відходів державні інспектори Гордієнко К.В. та Соловйова У.О. умисно не прийняли до уваги той факт, що на підставі договорів (зазначені в акті), укладених з КП «СКС» на вивезення побутових відходів, та керуючись ч.2 ст.17 Закону України «Про відходи», згідно з якою, суб'єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання, свідчить про те що, у ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» не має обов'язку роздільного збирання побутових відходів.
В порушення вимог п. 4.14. наказу від 10.09.2008 № 464 інформація щодо змішування різних видів відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, документально не підтверджена (під час проведення перевірки не надано доказів проведення інструментально-лабораторного контролю організованих стаціонарних джерел, доказів складення протоколів чи відбору проб, в яких наведено результати вимірювання показників чи зваження відпрацьованих відходів. Зі змісту акту перевірки не можливо встановити яким саме чином перевіряючи дійшли до висновку щодо вказаних порушень, оскільки зовсім не наведено механізму обчислення, а висновки перевіряючих грунтуються лише на припущеннях, візуальному огляді та обстеженні розміщення відходів) та це також не є правовою підставою для юридичної відповідальності" посадових осіб ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ».
Всі вказані в акті висновки носять характер припущень, не підтверджені жодними доказами, тому повинні бути визнані необгрунтованими.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції України у Луганській області від 03.03.2014 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сири новини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей
Згідно з Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218 (далі-Порядок), розгляд заяв, проектів лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів, погодження таких проектів лімітів, видачу дозволів на розміщення небезпечних відходів здійснює Мінприроди відповідно до Порядку.
Прийом заяв, підготовлених проектів лімітів на утворення та розміщення відходів (крім небезпечних) здійснюється виключно через дозвільні центри.
Пунктом 8 Порядку визначено категорії власників відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. До них, зокрема, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» (далі-Реєстр).
Критерієм включення об'єкта оброблення та утилізації відходів до Реєстру є показник загального обсягу оброблення чи утилізації відходів, який перевищує 100 тонн на рік.
Одночасно встановлено, що власники відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи.
Пунктом 8 Порядку визначено категорії власників відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. До них, зокрема, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» (далі-Реєстр).
Критерієм включення об'єкта оброблення та утилізації відходів до Реєстру є показник загального обсягу оброблення чи утилізації відходів, який перевищує 100 тонн на рік.
Одночасно встановлено, що власники відходів, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи.
Крім того, власникам відходів потрібно визначитися з необхідністю отримання дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів та залежно від цього, з урахуванням зазначених змін у законодавстві, подати:
- до дозвільних центрів та центрів надання адміністративних послуг декларації про відходи;
- до дозвільних центрів документи згідно з пунктом 12 Порядку для отримання дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів;
- до Мінприроди документи згідно з пунктом 12 Порядку для отримання дозволу та лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
ПрАт «Сєвєродонецький ОРГХІМ» отримало повідомлення про проведення перевірки 18.02.2014 (згідно штампу вхідної кореспонденції).
Інспектори надали підприємству направлення від 28.01.2014 № 09/409 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Період проведення планової перевірки з 27.02.2014 по 19.03.2014. Підстави для здійснення перевірки: план роботи. Предмет перевірки: дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Акт перевірки підписаний головою правління ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ». В свою чергу товариство мало право скористатися п. 4.10 ст. 4 Порядку та не допустити інспектора до перевірки, якщо на його думку, Інспекцією невірно зазначено найменування підприємства або є інші порушення, встановлені при ознайомленні з повідомленням про проведення перевірки.
Направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства містить юридичну адресу: пр-т Гвардійський, 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93409, що відповідає дійсній юридичній адресі товариства і дає змогу ідентифікувати об'єкт перевірки.
Інспекторами складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ», з зазначенням періоду перевірки 27.02.2014 - 03.03.2014.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецький ОРГХІМ» зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996 року (а.с.37,38).
28 січня 2014 року державною екологічною інспекцією у Луганській області винесено повідомлення № 09\401 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» у термін з 24 лютого 2014 року. Вказане повідомлення отримано позивачем 18 лютого 2014 року (а.с.10).
27 лютого 2014 року до ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» надійшов лист від 27.02.2014 року відповідача щодо надання документів необхідних для перевірки (а.с.24,25).
28 лютого 2014 року ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» надало відповідь на вищевказаний лист відповідача, відповідно до якого позивач повідомив, що з урахуванням особливостей господарської діяльності ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» (надання інжинірингових послуг) з моменту утворення підприємство не здійснювало та на теперішній час не здійснює виробничої діяльності, не використовує у своїй господарській діяльності отруйні речовини, продукти біотехнологій та інших біологічних агентів, на балансі підприємства відсутні артезіанські свердловини. Підприємство не є суб'єктом у сфері поводження з відходами (а.с.26,27).
27.02.2014 ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Луганської області було надано направлення № 09/409 від 28.01.2014 року на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» в період з 27.02.2014 року по 19.03.2014 року (а.с.11).
В період з 27.02.2014 по 03.03.2014 на ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» проведена планова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
За результатами вказаної перевірки 03.03.2014 року складено акт перевірки, який підписаний головою правління ПрАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» М.В. Кошовець з зауваженнями, які є додатком № 1 до вказаного акту (а.с.12-21).
03 березня 2014 року на підставі акту перевірки від 03.03.2014 року відповідачем винесено припис, відповідно до якого позивачу приписано :
1) Розробити план організаційно-технічних заходів щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. Копію наказу з визначенням осіб, відповідальних за виконання припису, надати на адресу відділу екологічного контролю природних ресурсів Лисичанського регіону;
2) Отримати дозвіл на розміщення відходів. Розробити та погодити ліміти на утворення та розміщення відходів;
3) Визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;
4) Не допускати змішування різних видів відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія;
5) Розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами;
6) Заключити договора на передачу відходів, які утворюються на підприємстві;
7) Отримати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами;
8) Вести первинну облікову документацію по формі №1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» затверджена Наказом Мінприроди України від 7 липня 2008 року №342;
9) Не порушувати правил передачі відходів (а.с.22,23).
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Відповідач в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган доходів і зборів, наділений публічно-владними повноваженнями).
З Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовищ відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (далі - Положення) є Державна екологічна інспекція України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів.
Відповідно до пункту 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до абзаців першого та другого Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Пунктом 1 статті 6 Закону №877 встановлено, що підставою для здійснення позапланового заходу є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Відповідно до частин 1, 2, 8 статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Суд не бере до уваги доводи позивача щодо того, що відповідач повинен отримати дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів, виходячи з наступного.
Закон України «Про відходи» № 187 від 05.03.1998 року регулює відносини, пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.
Статтею 1 Закону України «Про відходи» № 187 від 05.03.1998 року визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.
Розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах
Відповідно до ст. 13 Закону № 187 суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.
Статтею 17 Закону № 187 зокрема визначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані : визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1218 затверджено Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів.
Згідно ч.8 Порядку, до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать: власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів; власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів".
Власники відходів, зазначені в абзаці третьому цього пункту, подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи (додаток 3). Реєстрація декларацій про відходи здійснюється на безоплатній основі. Декларації про відходи передаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
На підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1360 критерієм включення ОУВ до реєстру є показник загального утворення відходів (Пзув), який розраховується за формулою:
Пзув = 5000 х м1 + 500 х м2 + 50 х м3 + 1 х м4, де м1, м2, м3, м4 - умовні одиниці, значення яких дорівнюють кількості утворених на ОУВ відходів за класами небезпеки (1, 2, 3, 4 класи відповідно).
До реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.
Критерієм включення ООУВ до реєстру є показник загального обсягу оброблення чи утилізації відходів, який не може бути меншим 100 тонн на рік.
З вищенаведеного вбачається, що для того, щоб відповідача було включено до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів показник загального утворення відходів повинен перевищувати граничне значення, а саме бути більшим ніж 1000 умовних одиниць на рік.
ПАТ «Сєвєродонецький ОРГХІМ» за КВЕД здійснюються такі види діяльності, як : діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво житлових і нежитлових будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, професійно-технічна освіта, установлення та монтаж машин і устаткування.
Позивачем не надано суду доказів щодо обсягу загального утворення відходів відповідачем за рік.
Визначення показника загального утворення відходів проводиться на підставі лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджених облгосадміністрацією.
Власники відходів, які не отримують ліміти визначення показника загального утворення відходів проводять за даними інвентаризації відходів (постанови КМУ № 2034 від 01.11.1999 року «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», № 1360 від 31.08.1998 року, розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 02.11.2010 року № 1323 «Про затвердження заходів щодо організації ведення державного обліку та паспортизації відходів в області» та № 1123 від 12.08.2013 року «Про внесення змін до заходів щодо організації ведення державного обліку та паспортизації відходів»).
Отже, до переліку повинні бути включені ті власники відходів, у яких показник загального утворення відходів буде перевищувати 1000 умовних одиниць на рік.
Відповідно до ч.10 Порядку, рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за поданням райдержадміністрацій до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
Згідно ч.11 Порядку, Мінприроди, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
Позивач такого повідомлення не отримував, суду не надано доказів існування такого повідомлення.
Відповідно до положень акту, проведеною перевіркою не встановлено наявність у позивача відходів, для яких повинні бути встановлені ліміти.
В реєстрі об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів по Луганській області ПрАТ «Сєвєродонецкий ОРГХІМ» як власник відходів, як виробник відходів, як об'єкт утворення відходів не зазначений, тому позивач звільняється від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.
Клас небезпеки відходів визначається відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення" (розділ 5), затверджується органами МОЗ за погодженням з територіальними органами Мінприроди.
Інформація щодо класів небезпеки окремих видів відходів міститься у виданих дозвільних документах у сфері поводження з відходами, зокрема дозволах на розміщення відходів та лімітах на утворення та розміщення відходів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.
Відповідно до ч.4 ст. 33 Закону України «Про відходи» № 187 від 05.03.1998 року зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Таким чином, з урахуванням ст. ст. 1, 13 Закону України «Про відходи» позивач не є суб'єктом у сфері поводження з відходами.
Інформація щодо занесення до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів по Луганській області ПрАТ «Сєвєродонецкий ОРГХІМ» як власника відходів, як виробника відходів, як об'єкта утворення відходів відсутня.
Позивач не підпадає під дію положень ст. 17 Закону України «Про відходи».
Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до платіжного доручення № 360 від 07.03.2014 року позивачем при подачі адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 73,08 грн. ( а.с.2).
Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
На підставі частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.
Оскільки позовні вимоги задоволено, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у сумі 73,08 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецький ОРГХІМ» до державної екологічної інспекції України у Луганській області про визнання противоправним та скасування припису від 03.03.2014 року, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис державної екологічної інспекції України у Луганській області від 03.03.2014 року винесений у відношенні приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецький ОРГХІМ".
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецький ОРГХІМ" судовий збір у сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2014 року.
Суддя Т.І. Ковальова