27 березня 2014 рокусправа № 804/10382/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Надточій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року у справі №804/10382/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, -
У серпні 2013 року ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ЛМДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС (далі по тексту - відповідач), в якому просило встановити відсутність повноважень та визнати протиправними дії відповідача на складення акту від 10.09.2012 року №3696/22/13472597 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах ОСОБА_1 за лютий 2010 року, ТОВ «Еко-Пром-Інвест» за січень 2010 року та лютий 2010 року; визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення нікчемності правочинів ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» висновками та іншими положеннями вищевказаного акту.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодилось ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом допущено порушення матеріального права, не було об'єктивно та всебічно досліджено матеріали справи.
Справа розглянута згідно ч.1 ст.41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що повноваження відповідача на складання актів за результатами проведених перевірок прямо передбачені чинними нормами податкового законодавства, акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, не є актом індивідуальної дії.
Матеріалами справи встановлено, що ЛМДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС з 20.08.2012 року по 03.09.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин поляк І.С. за лютий 2010 року, ТОВ «Еко-Пром-Інвест» за січень, лютий 2010 року, за результатами якої 10.09.2012 року складено акт №3696/22/13472. Згідно висновків ТОВ «МФ «Рейнфорд» порушено ч.5 ст.20-3, ч.1,2 ст.215, 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених при придбанні та наступному продажу товарів (послуг), «нереальність» проведення господарських операцій між ТОВ «МФ «Рейнфорд» та ТОВ «Еко-Пром-Інвест» та ФОП ОСОБА_1 у січні, лютому 2010 року та юридичну дефектність первинних документів, здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб; порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1833442 грн. за 1 квартал 2010 року.; порушення пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 666706 грн., у тому числі у січні 2010 року на суму 391214 грн., у лютому 2010 року на суму 275492 грн.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Згідно п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 року актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Аналізуючи спірні правовідносини та вищевказане законодавство, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що чинними нормами податкового законодавства передбачені повноваження податкового органу складати акт за результатами перевірки, а, отже, дії відповідача по складанню акту за результатами проведеної перевірки позивача є правомірними; сам акт перевірки не породжує прав та обов'язків для платника податків, оскільки, є лише підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, згідно з яким застосовуються податкові зобов'язання.
Колегія суддів вважає, що податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Отже, позовні вимоги про визнання відсутності повноважень у податкового органу самостійно тлумачити зміст правочину і визнання їх недійсними не можуть бути задоволені з вищевказаних підстав. Колегія суддів зазначає, що дані позовні вимоги мають абстрактний неконкретний характер.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205,207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна фабрика «Рейнфорд» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року у справі №804/10382/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук