"23" січня 2014 р.справа № 182/4999/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року в адміністративній справі
за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 у червні 2013 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.10.2007 по 23.05.2008 за період роботи на ДП «Нікопольський трубний завод».
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 13.02.1991 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком за Списком № 1.
При цьому у період з квітня 2003 року по травень 2008 року ОСОБА_1 працював головним інженером на ДП «Нікопольський трубний завод».
У лютому 2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з заявою про перерахунок пенсії по стажу та заробітку відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії позивач звернувся до Нікопольської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області, якою звернення останнього було направлено до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області для розгляду за належністю.
УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області 23 березня 2012 було надано позивачеві відповідь за вих. № Т-43-4/12-10, з якої вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу не було зараховано період з 01.10.2007 по 23.05.2008 у зв'язку з відсутністю сплати ДП «Нікопольський трубний завод» страхових внесків до Пенсійного фонду України. При цьому УПФУ зазначило, що в грудні 2011 року ДП «Нікопольський трубний завод» перераховано страхові внески з призначенням платежу «Перерахування внесків із заборгованості по заробітній платі за період січень 2008 - травень 2008», які були зараховані в порядку календарної черговості виникнення боргів, а саме за вересень 2007 року.
Надаючи оцінку правомірності дій УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та (або) підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Статтею 14 Закону встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону; дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пунктах 5, 19 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону; 2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; 4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону; 5) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, а саме фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, а також особи вказані в частині першій статті 12 цього Закону, а саме особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Положеннями статті 20 Закону передбачено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Таким чином обов'язок щодо сплати страхових внесків покладено на роботодавця та в окремих випадках на застрахованих осіб, сплата внесків здійснюється одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), при цьому у випадку порушення законодавства про сплату страхових внесків до страхувальників може бути застосовано фінансові санкції передбачені законом.
Несплата страхувальником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не може слугувати підставою для відмови застрахованій особі в зарахуванні періоду, за який такі внески не було сплачено, до страхового стажу, що враховується при призначенні чи перерахунку пенсії такої особи.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області щодо здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування страхового стажу за період роботи з 01.10.2007 по 23.05.2008 на Державному підприємстві «Нікопольський трубний завод».
Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 23.12.2011 ДП «Нікопольський трубний завод» було виплачено заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 у розмірі 242432,79 грн. та відповідно здійснено перерахування страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1, відомостями про виплату коштів № Г-3 за січень-травень 2008 року від 23.12.2011 та виписками з розрахункового рахунку ДП «Нікопольський трубний завод», копії яких містяться в матеріалах справи. Вказана обставина також свідчить про протиправність дій відповідача.
Доводи апелянта щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів колегія суддів знаходить необґрунтованими, адже Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області не надано жодного належного доказу на підтвердження вказаної обставини.
Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 182/4999/13-а - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова