"09" червня 2009 р. Справа № 14/126/09
м. Миколаїв
Позивач: Дочірня компанія “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України”м.Київ,вул.Шолуденко,1
Відповідач: Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго”, м. Миколаїв, вул.Миколаївська,5а
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області, м. Миколаїв, пр.Леніна, 141-В
Суддя - П.В.Цвєткова
Представники:
від позивача: Литвиненко О.І. дов. № 229/10 від 31.12.2008 р.
від відповідача: Савицька О.Е. дов. від 06.01.2009 р. за № 259/01
В судовому засіданні приймає участь: представник ІІІ особи Коваленко І.В. дов. № 14-22/1 від 08.01.2009 р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 8 282 565 грн. 37 коп. за договором від 01.10.2007 р. на постачання природного газу № 06/07-1291.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 8 282 565 грн. 37 коп., з яких 5 053 910 грн. боргу за поставлений газ згідно з договором № 1291 ТЕ-22 від 01 жовтня 2007 р., 882 996 грн. пені, 2 030 041 грн. інфляційних, 315 617 грн. річних.
Відповідач позов визнає частково і вважає, що сума основного боргу складає 3 836 089 грн. 14 коп., інфляційних 1 401 315 грн.90 коп., річних 287 864 грн. 17 коп. і 522 грн. 35 коп. пені. Розходження в сумі основного боргу на 1 217 821 грн. відповідач пояснює тим, що 25 грудня 2008 р. між позивачем, відповідачем Держказначейством та іншими організаціями було укладено семисторонні договори № 1307/440 та 1308/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008 р., згідно з якими обов'язок першим перерахувати кошти бере на себе Державне казначейство України.
Крім того, відповідач просить зменшити розмір пені до 50 тис. грн. враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, відсутність його вини, винятковість ситуації, що склалась у галузі та неможливість застосування відповідачем санкцій щодо значної кількості своїх боржників.
Ухвалою господарського суду від 12. травня 2009 р. було залучено до участь у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області.
У відзиві, наданому в суд, третя особа вказала, що Державне казначейство перераховує субвенцію на рахунок обласних бюджеті на підставі рішення Міністерства фінансів України. Міністерством фінансів рішення про виділення коштів з державного бюджету місцевим бюджетам не приймалося внаслідок чого перерахування Державним казначейством України субвенцій на відповідний рахунок обласного бюджету Миколаївської області було неможливим.
Крім того, Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області зазначило, що відповідно до абзацу другого п. 3 Порядку перерахування у 2008 р. субвенцій з державного бюджету, забезпеченого постановою КМ України від 25.04.2008 р., обов'язковою умовою договору про організацію взаєморозрахунків є умова, що договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив таке:
1 жовтня 2007 р. між ДК «Газ України»і обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго»було укладено договір на постачання природного газу № 06-07-1291 ТЕ-22. За умовами цього договору ДК «Газ України»зобов'язався передати у власність відповідача в 2007 р. природний газ, а ОКП «Миколаївоблтеплоенерго»зобов'язалось прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
В подальшому сторонами укладались додаткові угоди, в яких обумовлювались місячні обсяги постачання газу і строки дії договору.
За період з жовтня 2007 р. по 1 жовтня 2008 р. постачальник передав покупцю у власність природного газу на суму 48293005,88 грн., що підтверджується актами прийняття природного газу підписаними представниками сторін.
Відповідач свої зобов'язання, щодо оплати газу виконав частково, сплативши позивачеві 43239095,74 грн. Борг склав 5053910 грн.
Пунктом 7.2 договору № 06/07-1291 ТЕ -22 передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату вартості природного газу, а саме пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
В зв'язку з несплатою відповідачем боргу позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу, 882996,33грн. пені за прострочення, а також в відповідності зі ст. 625 Цивільного Кодексу України 2030041,24 грн. інфляційних і 315617 грн. річних.
Враховуючи пояснення Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області відносно того, що Міністерством фінансів України не приймалось рішення про виділення коштів з Державного бюджету місцевим бюджетам, і субвенції відповідачеві не надавалось, господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо суми боргу. Таким чином, сума боргу за спожитий природний газ складає 5053910 грн.
Нарахування інфляційних річних позивачем здійснено у відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного Кодексу України і тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Пеня за несвоєчасну оплату природного газу позивачем нарахована в відповідності з умовами договору.
Однак враховуючи ступінь вини відповідача господарський суду вважає за можливе зменшити на 50% розмір пені, що підлягає стягненню.
Надані відповідачем документи свідчать, що Державним бюджетом не було профінансовано виконання семисторонніх договорів № 1307/440 та 1308/440 від 19.12.2008 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ № 440 від 25.04.2008 .
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 46, 49, 83, 83, 85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, код 31319242 на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України” м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код 31301827 -5053910 грн. (п'ять мільйонів п'ятдесят три тисячі дев'ятсот десять грн.) боргу, 2030041 грн. (два мільйона тридцять тисяч сорок одна грн.) інфляційних, 315617 грн. (триста п'ятнадцять тисяч шістсот сімнадцять грн.) річних, 441498грн. (чотириста сорок одна тисяча чотириста дев'яносто вісім грн.) пені, 25500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн.) державного мита, 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя П.В.Цвєткова