10 квітня 2014 рокусправа № 190/175/14-а(2а/190/3/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2014 року у справі № 190/175/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до П'ятихатської виправної колонії № 122 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до П'ятихатської виправної колонії № 122, в якому просив визнати неправомірними відмову адміністрації П'ятихатської виправної колонії № 122 надати подання відносно нього про переведення до колонії поселення; зобов'язати адміністрацію П'ятихатської виправної колонії № 122 внести подання до суду про пом'якшення покарання ОСОБА_1 (а.с.2)
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що засуджений вже відбув більше половини строку покарання, не мав стягнень та заохочувався за добросовісну працю та відношення до роботи, у зв'язку з чим адміністрації П'ятихатської виправної колонії № 122 повинна внести подання відносно ОСОБА_1 до суду про пом'якшення його покарання у вигляді колонії поселення. Відмова Відповідача подати відповідне подання є неправомірною та порушує права Позивача.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2014 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до П'ятихатської виправної колонії № 122 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2014 року та задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що спір між сторонами виник з приводу невиконання та обмеження його прав суб'єктами владних повноважень, а саме - адміністрацією виправного закладу, а тому дану справу, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Просив розглядати справу за його відсутності. (а.с.18-19,21)
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, тому, у відповідності до положень ст.41 КАС України, фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Позивачем оспорююється бездіяльність адміністрації П'ятихатської виправної колонії №122 щодо не підготовки та не подання документів відносно ОСОБА_1 для вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, що передбачено нормами Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, тому даній спір належить розглядати в порядку кримінального судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці щодо засуджених може застосовувати такі заходи заохочення: подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-дострокового звільнення або заміни не відбутої частини покарання штрафом.
Статтею 407 Кримінально-процесуального кодексу України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням відповідно до статей 81 і 82 Кримінального кодексу України застосовуються суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави вважати, що в даному випадку дії адміністрації виправного закладу відносно представлення або відмови в представленні засудженого до заміни невідбутої частини покарання не містить ознак виконання владних управлінських функцій, а є виключно процесуальною діяльністю у зв'язку з виконанням вимог КПК.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вирішення питань, означених у позовній заяві ОСОБА_1, стосується виконання вироку суду та, відповідно до статей 537 Кримінального процесуального кодексу України, є однією із стадій кримінального процесу, у зв'язку з чим їх належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, а отже правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачами не є публічно-правовими в розумінні присів ст. 2 КАС України, що виключає можливість їх розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частині 1 статті 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок, тому у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2014 року у справі № 190/175/14-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко