25 березня 2014 рокусправа № 804/6691/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.
за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013року по справі за позовом Металургійного підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод» дочірнього підприємства ПАТ «Дніпровагонмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Металургійне підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод» дочірнє підприємство ПАТ «Дніпровагонмаш» звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013року позов задоволено.
Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби форми № 10660/10/14.1-16 від 05.04.2013 року.
Постанова обґрунтована тим, що позивач не порушив граничний термін сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за лютий 2013 року.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до абз. 2 п. 2 Підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Враховуючи суперечливість вказаної норми Податкового кодексу України, а саме: платіж повинен бути зроблений платником податку у січні - лютому 2013 року, але протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, тобто протягом 20 днів з моменту закінчення січня або лютого місяців 2013 року, не є цілком зрозумілим строк сплати авансового внеску платником податку у січні та лютому 2013 року, а тому суд керується принципом податкового законодавства, який передбачений у п.4.1.4 ст. 4 ПК України, презумпцією правомірності рішень платника податку, згідно якої в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають
неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Окрім того, суд першої інстанції послався на п.56.21 ст. 56 ПК України, згідно якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Судом першої інстанції зроблено висновок, що оскільки сплата податку на прибуток здійснювалась позивачем за лютий 2013 року, то граничним строком сплати такого податку відповідно до даної норми Податкового кодексу України є 20 березня 2013 року, а не 20 лютого 2013 року, як вказує відповідач.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволення позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано те, що термін сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013р. є 20.02.2013р., та враховуючи сплату вказаного авансового внеску в сумі 1 862 288грн. 26.02.2013р., відповідачем правомірно нараховано штраф у розмірі 10% вказаної суми.
Представники відповідача апеляційну скаргу підтримали.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі акту перевірки №201/141-19309317 від 21.03.2013р., відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013р. №10660/10/14.1-16, яким за затримку на 6 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 862 288грн. позивачу нараховано штраф у розмірі 186 228грн. 80 коп.
Матеріалами справи встановлено, та сторонами не заперечується, що позивачем 18 лютого 2013р. сплачено авансовий платіж з податку на прибуток в сумі 1 862 288грн., проте вказана сума сплачена не на належний рахунок.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підприємство вважається належним чином повідомленим про реквізити рахунків, оскільки інформація про такі рахунки розміщується на дошці податкових оголошень, установленій на доступному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.
Також вірними є висновки суду першої інстанції про те, що враховуючи те, що у позивача станом на 20.02.2013 року рахувалась переплата з платежу податок на прибуток приватних підприємств, яка утворилася у зв'язку із сплатою позивачем суми на невірний розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення № 443 від 18.02.2013 року, а не переплата з платежу авансові внески з податку на прибуток, то відповідач не вправі без заяви позивача враховувати дану переплату для погашення грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток.
Позивачем було подано до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську заяву від 22.02.2013р. про погашення авансового платежу з податку на прибуток за лютий 2013р. за рахунок вказаної суми.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки сплата податку на прибуток здійснювалась позивачем за лютий 2013 року, то граничним строком сплати такого податку норм Податкового кодексу України є 20 березня 2013 року, а не 20 лютого 2013 року.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином, підприємство мало сплатити у лютому 2013 року авансовий внесок з податку на прибуток підприємств в передбачений вказаною нормою строк - до 20 лютого.
Оскільки станом на 20 лютого 2013року за позивачем обліковувалась заборгованість з авансового внеску по податку на прибуток., відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, оскаржену постанову належить скасувати а в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013року по справі за позовом Металургійного підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод» дочірнього підприємства ПАТ «Дніпровагонмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш