02 квітня 2014 р. Справа № 583/407/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2014р. по справі № 583/407/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі Сумської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області (надалі - відповідач, УПФУ в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області), в якому просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їй, як дитині війні, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007- 2009 роки у сумі 3306,50грн. та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу в подальшому на період дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За результатами розгляду справи в порядку письмового провадження постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2014 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирського району про зобов'язання вчинити певні дії за період з 10.02.2010року задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області про зобов'язання вчинити певні дії за період з 2007 року по 09.02.2009 року - залишено без розгляду. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирського району щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 10 лютого 2009 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирського району здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 10 лютого 2009 року з урахуванням здійснених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов за період з 10 лютого 2009 року та в подальшому, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 10.02.2010 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце за 2007-2009 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30 липня 2010 року Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява №23436/03).
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, а саме 10.02.2010 р., річний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 10.02.2009 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що права позивачки підлягають захисту з 10.02.2009 року, а позовні вимоги за період з 2007 року по 09.02.2009р. слід залишити без розгляду.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, якою встановлено, розмір доплати до пенсії дітям війни.
Отже, з 23.07.2011 року виплата недоплаченої як дитині війні підвищення пенсії проводиться у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745 від 06.07.2011 року, а не Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, після набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто з 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
З огляду на викладене судове рішення в частині задоволення позовних вимог з 23.07.2011 року підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області - задовольнити частково.
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2014 року по справі № 583/407/14-а скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області нарахувати та виплатити недоплачену їй, як дитині війні, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 23.07.2011 року.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2014 року по справі № 583/407/14-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.