08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7406/13-а
Категорія: 3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
при секретарі - Журкіній І.І.,
за участі: позивач - ОСОБА_2,
представник позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 27.08.2013 р.),
представник відповідача - Ільченко О.М. (довіреність від 05.03.2014 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання неправомірними висновків службового розслідування та додаткового службового розслідування, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, або ОСОБА_2) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - відповідач, або ГУМВС України в Одеській області) про визнання висновків службового розслідування від 31.05.2013 року та додаткового службового розслідування від 18.07.2013 року незаконними, неповними та необ'єктивними та зобов'язання провести повторне службове розслідування з приводу подій, що мали місце 14.03.2013 року з дослідженням питань, що містяться в рапорті від 29.08.2013 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року вказані вимоги залишені без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушені судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального права.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги поданої апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з січня 1993 року, а з жовтня 2011 року на посаді слідчого СВ Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
17, 25, 26 квітня та 23 травня 2013 року до ГУМВС України в Одеській області надійшли звернення слідчого СВ Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2 щодо необхідності проведення службового розслідування.
У відповідності до пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230, наказом ГУМВС України в Одеській області від 08.05.2013 року № 920 за вказаними зверненнями було призначено проведення службового розслідування.
За результатами проведення вказаного службового розслідування 31.05.2013 року начальником ГУМВС України в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування, проведеного за зверненнями капітана міліції ОСОБА_2
Не погодившись з зазначеним висновком службового розслідування, вважаючи його неповним та необ'єктивним, позивач звернувся з рапортами до УКЗ ГУМВС України в Одеській області, в яких останній просив провести повторне службове розслідування за фактом неправомірних дій з боку працівників Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
За вказаними рапортами старшим інспектором відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУМВС України в Одеській області було проведено службове розслідування, за результатами якого 18.07.2013 року начальником ГУМВС України в Одеській області було затверджено відповідний висновок.
Вважаючи вказані висновки службових розслідувань, затверджені начальником ГУМВС України в Одеській області 31.05.2013 року та 18.07.2013 року, незаконними, неповними та необ'єктивними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами, що під час проведення спірних службових розслідувань та складення і підписання висновків службових розслідувань, за їх результатами, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Так, порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230.
Відповідно до п. 1.2 вказаної Інструкції, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин, особи РНС - особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.
Згідно п. 2.1 зазначеної Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктом 2.6 цієї ж Інструкції визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Згідно вимог п.п. 3.2, 3.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії. Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.
Підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 вказаної Інструкції визначені обов'язки виконавця (голови, членів комісії) проведення службового розслідування, відповідно до яких останній, зокрема, зобов'язаний: дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення; у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідати про це відповідному начальнику для вирішення питання про передачу матеріалів до компетентних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства; у разі виявлення в особи РНС, службових приміщеннях, у службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських препаратів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформувати про це компетентні органи для документування та подальшого збереження доказової бази, з одночасним повідомленням про це начальника, який призначив службове розслідування; у встановлений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику, який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами; після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства; за дорученням начальника, який призначив службове розслідування, інформувати зацікавлених осіб на їх вимогу про його результати; здійснювати контроль за реалізацією викладених у висновку службового розслідування пропозицій та розроблених за результатами службового розслідування заходів, періодично інформувати начальника про хід усунення недоліків, які виявлені службовим розслідуванням; виконавець (голова, члени комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, є відповідальним (и) за повноту, усебічність і об'єктивність висновку службового розслідування та не повинен (ні) допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Відповідно до вимог п.п. 8.1-8.5 зазначеної Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення. У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які підпадають під дію статті 8 Закону України «Про державну таємницю», Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за № 902/11182, або інших нормативно-правових актів у частині віднесення інформації до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф обмеження доступу.
Згідно п. 8.7 вказаної Інструкції висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.
Відповідно до вимог п. 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Аналіз викладених положень Інструкції в сукупності з аналізом змісту спірних висновків службового розслідування щодо викладення в них визначеної законодавством інформації дає підстави суду прийти до висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства під час проведення вищевказаних службових розслідувань та складення, за їх результати, висновків службових розслідувань. Так, службові розслідування за зверненнями ОСОБА_2 проведено за наказами ГУМВС України в Одеській області на підставі пунктів 2.1, 2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а саме травмування особи РНС та суд звертає увагу, що службові розслідування проведені у строк визначений п. 5.1 вказаної Інструкції. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування, що й було зроблено начальником ГУМВС України в Одеській області Рєзниковим С.Д. 31.05.2013 року та 18.07.2013 року. Висновки службового розслідування, затверджені начальником ГУМВС України в Одеській області Рєзниковим С.Д. 31.05.2013 року та 18.07.2013 року, які містяться в матеріалах справи, в повному обсязі відповідають вимогам Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, містять вступну, описову та резолютивну частини, в яких викладені та досліджені обставини, що мали місце в межах вимог, заявлених ОСОБА_2 у зверненнях про проведення службових розслідувань та висновки погоджені відповідними посадовими особами ГУМВС України в Одеській області.
Доводи апелянта про те, що викладені відповідачем у висновках службових розслідувань відповідні обставини, висновки та пропозиції не відповідають дійсним обставинам, є необ'єктивними та неповними, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в межах даної адміністративної справи судом оцінюються дії відповідача на предмет дотримання ним вимог чинного законодавства при проведенні службових розслідувань (дотримання процедури проведення службових розслідувань). Перевірка ж обставин, висновків та пропозицій (конкретної інформації), викладених у висновках службових розслідувань, на предмет їх достовірності не може бути предметом судового розгляду у даній справі, оскільки висновком службового розслідування лише фіксуються виявлені в ході службового розслідування порушення і на підставі цього висновку в подальшому згідно з пунктом 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України відповідною посадовою особою (начальником) може прийматись відповідне рішення, яке і може бути оскаржено заінтересованою особою. Колегія суддів наголошує, що оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних рішень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що перевірка змісту висновків, які викладаються у відповідному висновку службового розслідування, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а тому судом проводитись не може.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, як зазначає сам позивач, з приводу подій, які були підставою для проведення спірних службових розслідувань, відкрито кримінальне провадження № 42013170030000048 старшим слідчим прокуратури Приморського району Драгоєвим О.Ф., в рамках якого і повинні бути встановлені відповідні обставини вказаних подій, в тому числі, винні особи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем доведена правомірність своїх дій стосовно позивача, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання неправомірними висновків службового розслідування та додаткового службового розслідування, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 10 квітня 2014 року.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/