"10" квітня 2014 р.Справа № 923/1797/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання - О.М. Оксенюк,
за участю представників сторін:
від позивача: А.В. Кірієнко,
від відповідача: не з'явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Херсонської області від 18.02.2014р.
у справі № 923/1797/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення "ПАТ "Промінвестбанк" в м. Херсоні
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення 65070 грн. 76 коп.,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення "ПАТ "Промінвестбанк" в м.Херсоні звернулося з позовом та уточненням до нього до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 70 543,35грн.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 526, 530, 762 Цивільного кодексу України, статей 193, 231, 281 Господарського кодексу України з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди від 01.01.2012р. в частині оплати орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з оплати орендної плати у сумі 14 269грн. та заборгованість із відшкодування комунальних витрат у розмірі 56 274,35грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.02.2014р. позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення в частині стягнення суми відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 56 274,35грн. скасувати, задовольнивши позовні вимоги в цій частині лише в сумі 28 019,90грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що в рахунках на відшкодування комунальних послуг з водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання сума податку на додану вартість нараховується двічі, внаслідок чого всі суми безпідставно завищені на 20%. Також апелянт послався на те, що відповідно до положень пунктів 11, 17, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності засобів обліку води у будинку (споруді), послуги з водопостачання та водовідведення оплачуються споживачами згідно з нормативами споживання, тоді як позивачем здійснено розрахунок вартості подачі води та водовідведення без урахування кількості працюючих у відповідача працівників. Крім того, скаржник зазначив, що в силу незалежних від нього обставин орендоване приміщення опинилося у стані, непридатному для подальшого використання під офіс, у зв'язку з чим на підставі пункту 8.5 договору оренди орендар листом від 25.03.2013р. №13/04 повідомив позивача про розірвання договору в односторонньому порядку. Оскільки позивачем вказаний лист отримано 27.03.2013р., згідно із пунктом 8.7. договір є розірваним з 27.04.2013р., а тому нарахування орендної плати та витрат на комунальні послуги після цієї дати є безпідставним.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
01.01.2012р. між сторонами укладено договір № 04-807 найму (оренди) частини нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 75,1 кв.м., яке розташоване на третьому поверсі триповерхової будівлі за адресою: м.Херсон, вул.Шенгелія, 1, для розміщення ділового офісу орендаря строком до 01.12.2014р.
За актом приймання-передачі від 01.01.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 75,1кв.м. у складі: № 14 - кабінет загальною площею 38,1 кв.м.; № 15 - кабінет загальною площею 17,0 кв.м.; №16 - кабінет загальною площею 20,0 кв.м.
У відповідності до пунктів 5.1, 5.2, 5.3 договору орендна плата нараховується та сплачується за кожен місяць найму (оренди) у порядку та терміни, передбачені договором, і перераховується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25 числа поточного місяця, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем. Розмір орендної плати за договором встановлено у сумі 2853,80 грн., в т.ч. ПДВ - 475,63 грн.
Якщо орендодавцем орендарю вчасно не буде виставлений рахунок на оплату орендної плати, то орендар зобов'язаний самостійно сплатити орендну плату в терміни, передбачені даним договором з наступним наданням орендодавцем орендарю рахунку, на підставі якого було внесено орендну плату (пункт 5.5. договору).
Відповідно до умов договору до розміру орендної плати не включається сплата платежів, зазначених у пункті 3.4. цього договору, які сплачуються орендарем на підставі окремих рахунків. При цьому пунктом 3.4 договору передбачено, що тимчасово, до укладання прямих договорів з відповідними організаціями - постачальниками, відшкодування оплати за теплопостачання та водопостачання, провадяться орендарем орендодавцю на підставі рахунків, наданих останнім відповідно до діючих тарифів та пропорційно займаній площі. Оплата орендарем вартості спожитої електроенергії провадиться відповідно до показань лічильника, встановленого на об'єкті оренди та на підставі рахунків, наданих орендодавцем. При цьому, орендар спільно з представником орендодавця не пізніше 10 числа кожного календарного місяця, але до виставлення орендодавцем відповідного рахунку, знімають показання з лічильника, зазначеного вище. Рахунки, про які йдеться у пункті 3.4. цього договору, надаються орендарю разом з наданням рахунку про сплату орендної плати у відповідності до розділу 5 цього договору.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено апеляційною інстанцією, за період з 04.01.2012р. по 26.12.2013р. позивачем виставлено відповідачу рахунки для оплати орендної оплати та здійснення платежів з компенсації комунальних послуг. Однак рахунки: № 372 від 19.09.2012 р., № 373 від 19.09.2012 р., № 12744 від 28.01.2013 р., № 12745 від 28.01.2013 р., № 13056 від 06.02.2013 р., № 13553 від 21.02.2013 р., № 13554 від 21.02.2013 р., № 13709 від 28.02.2013 р., № 14591 від 20.03.2013 р., № 14748 від 28.03.2013 р., № 14904 від 29.03.2013 р., № 15460 від 17.04.2013 р., № 15576 від 23.04.2013 р., № 15779 від 29.04.2013 р., № 16435 від 22.05.2013 р., № 16722 від 03.06.2013 р., № 17209 від 18.06.2013 р., № 17694 від 08.07.2013 р., № 18033 від 15.07.2013 р., № 18594 від 08.08.2013 р., № 18883 від 19.08.2013 р., № 18919 від 21.08.2013 р., № 19119 від 29.08.2013 р., № 19389 від 09.09.2013 р., № 19795 від 23.09.2013 р., № 19880 від 26.09.2013 р., № 20194 від 08.10.2013 р., № 20512 від 17.10.2013 р., № 20705 від 29.10.2013 р., № 21109 від 11.11.2013 р., № 21327 від 12.11.2013 р., № 21967 від 10.12.2013 р., № 22465 від 20.12.2013 р., № 21901 від 03.12.2013р., № 22390 від 19.12.2013 р., № 22685 від 26.12.2013р. відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з оплати платежів за договором № 04-807 від 01.01.2012р. на загальну суму 70543,35грн., з якої орендна плата складає - 14 269грн., відшкодування комунальних витрат - 56 274,35грн.
Відповідач проти наявності заборгованості з оплати орендної плати в сумі 14 269грн. не заперечує, проте не погоджується із розміром стягнутої судом вартості відшкодування комунальних послуг у розмірі 56 274,35грн., посилаючись, зокрема, на безпідставне подвійне оподаткування ПДВ відшкодування вартості комунальних послуг.
Натомість листом від 30.01.2013р. №1388/10/06-2-20 Окружною державною податковою службою центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби на лист позивача від 24.12.2012 р. № 04-9/89-915 роз'яснено наступне.
Відповідно до підпункту б) пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Згідно із статтею 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Враховуючи викладене, кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (конкретної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З урахуванням викладеного податкова служба дійшла висновку про те, що при придбанні товарів/послуг, які частково використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а частково не призначаються для використання у господарській діяльності, платник податку має право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, що відповідає частці використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем обґрунтовано нараховано ПДВ на суми, що підлягають відшкодуванню орендарем за отримані комунальні послуги.
Доводи скаржника про безпідставне нарахування позивачем витрат з подачі води та водовідведення без урахування кількості працюючих у нього працівників спростовуються пунктом 3.4 договору оренди, відповідно до якого відшкодування оплати за теплопостачання та водовідведення провадяться орендарем орендодавцю на підставі рахунків, наданих останнім відповідно до діючих тарифів та пропорційно займаній площі. Тобто, відшкодування вартості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення це платіж, що передбачений договором оренди і здійснюється орендарем в залежності від пропорційно займаної площі. Крім того, оскільки у орендаря відсутній договір з відповідною організацією-постачальником на надання послуг з водопостачання та водовідведення, він не є споживачем цих послуг у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з наданими йому статтею 20 цього Закону правами та покладеними на нього обов'язками, а тому посилання відповідача на встановлені законодавством норми споживання за відсутності засобів обліку води і обов'язок орендодавця здійснювати розрахунок вартості цих послуг в залежності від кількості працюючих працівників орендаря є безпідставним.
Твердження апелянта про те, що укладений між сторонами договір оренди від 01.01.2012р. № 04-807 є розірваним з 27.04.2013р. на підставі пунктів 8.5., 8.7., не заслуговують на увагу, оскільки така підстава односторонньої відмови від договору як наявність факту непридатності для користування найманим приміщенням не підтверджена матеріалами справи та, крім того, орендоване відповідачем приміщення позивачу не передано за актом приймання-передачі, як того вимагає пункт 2.3. договору, так як саме з дня підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди останній вважається повернутим орендодавцю.
За таких обставин, перевіривши у відповідності до статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував умови договору, його правові наслідки та зміст зобов'язальних відносин сторін; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене та
керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.02.2014р. у справі №923/1797/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови підписано 14.04.2014р.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
Суддя В.Б. Туренко