14 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/850/14
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Федоренка Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,-
06.03.2014 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2061,26 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) 14.03.2011 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців Серії АВ № 852461, а.с. 4) і взято на облік до Чернігівської ОДПІ як платника податків.
В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2061,26 грн.
Даний борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013 № 0008501700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2040,00 грн. (конверт повернувся з довідкою пошти від 15.11.2013 "відмова від вручення", а. с. 5).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке вважається врученими відповідачу в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, в адміністративному або судовому порядку оскаржене не було, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було прийняте на основі Акта камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 31.10.2013 року № 377/17-121/НОМЕР_1 (а.с. 5), за результатами якої встановлено порушення: пп. 49.18.5, пп. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.2 ст. 49, п. 177.5 ст 177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не подано до Чернігівської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи - фізичної особи за 2012 рік (граничний строк подання - 11.02.2013) та декларацію про майновий стан і доходи - фізичної особи за 2011 рік подано з порушенням терміну (граничний строк подання - 09.02.2012, дата фактичного подання - 15.02.2012).
Відповідно п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду.
Згідно пп. 49.18.5. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий; період, що дорівнює календарному року - для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Пунктом 49.18.2 ст. 49 цього кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Так, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачає, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 26.12.2013 № 253-17 у розмірі 2261,08 грн. (вручено - 27.12.2013, а. с. 6).
Так, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Отже, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, суд зазначає, що відповідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2061,26 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2061,26 грн. (дві тисячі шістдесят одна гривня 26 коп.) та перерахувати на р/р 33218801700562, отримувач - УК у Чернігівському районі /с. Старий Білоус/ код платежу 11010500, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Ю.О.Скалозуб