20 лютого 2014 року 11 год. 10 хв. Справа № 2а-0870/11017/11 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Лазько Д.В.
представника відповідача Гнідої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»
до: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про: скасування податкового повідомлення-рішення
Публічне акціонерне товариство «Азовські мастила і оливи» (далі - позивач або ПАТ «Азмол») звернулось з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2011 № 0001022310, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 524782 грн. та штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 131196 грн.
Позивач вважає необґрунтованими висновки акту проведеної перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, щодо завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Медіосервісцентр» та ТОВ «Союзтехпром-М» на вартість товарів, рекламних послуг, які фактично придбані не були (т. 1 а.с. 3-9, 95-101).
При судовому розгляді справи проведено заміну відповідача на його правонаступника - Бердянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (т. 2 а.с. 114).
В судове засідання представник позивача, який про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, не прибув. Представником позивача подавалась заява про розгляд справи у його відсутності, у зв'язку з чим справу розглянуто без участі представника позивача (т. 2 а.с. 98).
Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято правомірно, у зв'язку із встановленими в ході проведеної перевірки порушеннями податкового законодавства.
Вислухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 02.11.2011 по 04.11.2011 Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Азмол» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Медіосервісцентр» та ТОВ «Союзтехпром-М» за період з 01.07.2088 по 30.06.2009, за результатами якої складено Акт від 04.11.2011 № 142/23-108/00152365 (т. 1 а.с. 13-29).
Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено, зокрема, порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 встановлено заниження суми податку на прибуток у сумі 524782 грн., у тому числі по періодах: 9 місяців 2008 року - 34938 грн. (у тому числі за 3 квартали 2008 року 34938 грн.); 2008 рік - 524782 грн. (т. 1 а.с. 28).
Зазначені висновки обґрунтовані безпідставним завищенням валових витрат на вартість товарів, рекламних послуг, які фактично не придбані, від ТОВ «Медіосервісцентр» у сумі 2099126 грн. ( за 9 місяців 2008 року - 139750 грн., за 2008 рік - 2099126 грн.) (т. 1 а.с. 22,28).
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2011 № 0001022310, яким ПАТ «Азмол» визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 524782 грн. та штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 131196 грн. (т. 1 а.с. 12, т. 2 а.с. 123).
Висновки Акту перевірки про допущені ПАТ «Азмол» порушення податкового законодавства при формуванні валових витрат, суд вважає обґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємий період ПАТ «Азмол» віднесено до складу валових витрат суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Медіосервісцентр» на загальну суму 2099125 грн. 98 коп., які сформовані на підставі накладних та актів виконаних робіт про поставку товарів та надання рекламних послуг:
1) накладна № 108/8 від 11.08.2008 на поставку каталогу «Азмол», буклету «Азмол» листівка, обсяг поставки без ПДВ - 139750 грн.;
2) акт виконаних робіт від 31.10.2008 про надання рекламних послуг, обсяг поставки без ПДВ - 162731 грн. 81 коп.;
3) акт виконаних робіт від 31.10.2008 про надання рекламних послуг, обсяг поставки без ПДВ - 156732 грн. 11 коп.;
4) акт виконаних робіт від 28.11.2008 про надання рекламних послуг, обсяг поставки без ПДВ - 459371 грн. 67 коп.;
5) акт виконаних робіт від 31.10.2008 про надання рекламних послуг, обсяг поставки без ПДВ - 261583 грн. 41 коп.;
6) акт виконаних робіт від 31.10.2008 про надання рекламних послуг, обсяг поставки без ПДВ - 339102 грн. 02 коп.;
7) акт виконаних робіт від 31.10.2008 про надання рекламних послуг, обсяг поставки без ПДВ - 344457 грн. 22 коп.;
8) акт виконаних робіт від 28.11.2008 про надання рекламних послуг, обсяг поставки без ПДВ - 235397 грн. 64 коп. (т. 1 а.с. 17-18, 48, 50, 52-56).
Як вбачається з Акту перевірки, між позивачем та ТОВ «Медіосервісцентр» укладено договір про поставку поліграфічної продукції від 11.03.2008 від 267-2008, на виконання якого здійснено поставку каталогу «Азмол» та буклету «Азмол» листівка (т. 1 а.с. 17-18).
При судовому розгляді справи судом двічі винесено ухвалу про витребування у позивача зазначеного договору та документів, які підтверджують надані послуги за вказаним договором, у тому числі акти виконаних робіт, рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (т. 2 а.с. 116-117, 127-128).
Витребувані судом докази позивачем не надані, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про їх відсутність, а відтак і про протиправність віднесення ПАТ «Азмол» до складу валових витрат вартість товарів, які фактично отримані не були.
Висновки податкового органу щодо завищення валових витрат на вартість рекламних послуг, які фактично надані не були, суд також вважає обґрунтованими.
Судом встановлено, що 11.03.2008 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Медіосервісцентр» (виконавець) укладено договір № 501-2008 від 17.09.2008 про комплексне рекламне обслуговування, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання по здійсненню комплексного рекламного обслуговування. Виконавець здійснює розроблення, виготовлення та розміщення рекламних матеріалів, згідно з додатками до договору (п. 2.2 Договору). Відповідно до пунктів 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5 Договору, виконавець зобов'язується складати та надавати на затвердження замовнику підготовлені рекламні матеріали, складати та надавати на затвердження замовнику калькуляції запланованих робіт; надавати замовнику звіти про проведення рекламної кампанії зі зразками рекламної продукції та матеріалами публікацій (т. 1 а.с. 30-31).
Відповідно до пункту 3.2.5 Договору, замовник зобов'язаний узгоджувати з виконавцем в період дії договору залучення інших підрядників до проведення рекламної кампанії.
Згідно з додатками №№ 1-7 до Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати рекламне обслуговування, зокрема: участь у виставках «Одеса. Автошоу», «Автотех» (Львів), «Машинобудування. Металургія. Металообробка» (Харків), «МашПром» (Дніпропетровськ); роздача флаєрів на АЗС; розміщення рекламних роликів у телепередачах; виготовлення та розміщення банерів на автомобільних, галузевих та інформаційно-пошукових інтернет-сайтах; розміщення PR - матеріалів в ділових та галузевих виданнях; розміщення макетів в друкованих виданнях (автомобільній пресі); виготовлення та розміщення рекламних роликів на радіо; виготовлення та розміщення бігбордів в обласних центрах України (т. 1 а.с. 32-38).
На підтвердження виконання вказаного Договору та надання обумовлених у додатках №№ 1-7 до Договору послуг між позивачем та ТОВ «Медосервісцентр» складено акти виконаних робіт, а також ТОВ «Медосервісцентр» виписані податкові накладні від 23.09.2008 № 23/9, від 02.10.2008 № 02/10, від 05.11.2008 № 51/11 (т. 1 а.с. 48, 50, 52-56, 67-68).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За визначенням пункту 1.32 статті 1 цього Закону, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, та суттєвою. Під без посередньою її участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг (позаяк наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції відповідно до їх економічного змісту) та отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції як складової господарської діяльності. При цьому презумується, що така господарська операція здійснюється з врахуванням комерційного і розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.
Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Надані позивачем акти виконаних робіт не розкривають зміст господарської операції з надання рекламних послуг, обсяг та характер виконаних робіт, місце і час їх виконання, одиниці виміру та калькуляції, результати здійснених заходів, а містять лише загальні відомості щодо їх вартості, що не дає можливості встановити зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю позивача та їх подальше використання у власній господарській діяльності (т. 1 а.с. 48, 50, 52-56).
Позивачем не надані докази затвердження підготовлених ТОВ «Медіосервісцентр» рекламних матеріалів, затвердження калькуляцій запланованих робіт, звітів про проведення рекламної кампанії, яке це передбачено пунктами 3.1.2, 3.1.4, 3.1.5 Договору від 17.09.2008 № 501-2008.
Також не є підтвердженням отриманих рекламних послуг надані позивачем ефірні довідки, в яких відсутні відомості щодо замовника трансляції реклами, а наявні лише відомості щодо продукції, яка рекламувалась - ТМ «Азмол», та які видані не ТОВ «Медіосервісцентр», а іншою юридичною особою, залучення якої до надання рекламних послуг відповідно до умов укладеного Договору від 17.09.2008 № 501-2008 не передбачено (т. 1 а.с. 39-47).
З ефірної довідки ТОВ «Телерадіоорганізація «Русское радио» Україна» вбачається, що замовником реклами було РА НАТО, а не ТОВ «Медіосервісцентр» (т. 1 а.с. 58).
За вказаних обставин суд приходить до висновку про правомірність висновків податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Медіосервісцентр» на вартість товарів і рекламних послуг, які фактично надані не були.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Медіосервісцентр» визначені податковим органом правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, а відтак, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша