вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.04.09Справа №2а-5848/08/8
(16:30)
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючогосудді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим
до Чорноморського районного споживчого товариства,
Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства
про стягнення за рахунок активів відповідача 7705,86грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів : не з'явилися.
Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Чорноморського районного споживчого товариства про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7705,86 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач порушив вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р., у зв'язку із чим, до нього були застосовані штрафні санкції згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» внаслідок чого за ним склалася заборгованість на загальну суму 7705,86 грн. Заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена. Передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. заходи стягнення позитивних результатів не дали.
У судове засідання, що відбулося 29.01.09р., Чорноморське районне споживче товариство надало відзив на позов, у якому повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає тому, що Чорноморське районне споживче товариство не є правонаступником Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства.
Також, у судовому засіданні 29.01.09р. Чорноморське районне споживче товариство надало Витяг з ЄДР та Статут, якими не підтверджується, що Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство виключене з ЄДР та припинено як юридична особа, а з наведеного Статуту відповідача, затвердженого у новій редакції не вбачається, що відповідач є правонаступником Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.09р. до участі у справі залучений другий відповідач - Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство.
17.03.09р. до суду надійшло клопотання від відповідача 1 про розгляд справи у його відсутність.
У судове засідання, що відбулося 18.03.09р., позивач надав заяву про розгляд справи в подальшому за відсутністю його представника.
У судове засідання, що відбулося 22.04.09р., сторони явку представників не забезпечили, про день, час та місце слухання справи повідомленні належним чином: рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Відповідач 2 про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до ст. 39 КАС України, через засоби масової інформації (газета “Черноморские изветия” № 25 (1037) від 01.04.09р.).
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд
Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство було зареєстровано як юридичну особу Чорноморською районною державною адміністрацією 12.12.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 та довідкою ГУ статистики в АРК (а.с.11,12).
Судом встановлено, що Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство знаходиться на податковому обліку у Чорноморській державної податкової інспекції з 14.12.2001р. (а.с.18). Судом також встановлено, що Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство є платником єдиного податку, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, звіту та звітності суб'єкту малого підприємництва» №727 від 03.07.1998р.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України, від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Відповідно до абз. 1 ст.6 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.
Відповідно до ст. 9 закону України від 25.06.1991р., № 1251-XII "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Судом встановлено, що відносно Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства прийняті податкові повідомлення-рішення №0000121502/0 від 16.05.2008р., №0000131502/0 від 16.05.2008р., №0000611501/0 від 02.08.2007р., якими згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ нараховані штрафні санкції відповідно на 6386,17грн., 769,95грн., 550грн. (а.с.23,24,27).
Зазначені санкції застосовані в порядку ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі ст. 5 цього Закону підлягають сплаті в десятиденний строк від дня отримання вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0000121502/0 від 16.05.2008р., №0000131502/0 від 16.05.2008р. отримані відповідачем 19.01.08р., а податкове повідомлення-рішення №0000611501/0 від 02.08.2007р. розташоване на дошці податкових повідомлень 29.09.06р.
Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.05р. № 276 (з подальшими змінами і доповненнями) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 843/11123 від 02.08.05р., з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
За даними карток особових рахунків, за Чорноморським відокремленим торгівельно-виробничим підприємством станом на 27.08.08р. є заборгованість по платежам:
податок на додану вартість - штрафні санкції у сумі 7155,82 грн.;
єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб - штрафні санкції у сумі 549,74грн.
У порядку ст. 71 КАС України Чорноморським відокремленим торгівельно-виробничим підприємством не надано доказів того, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Чорноморським відокремленим торгівельно-виробничим підприємством узгоджене податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, в сумі 7706,12грн., але сплачено тільки 0,26грн. Таким чином заборгованість з штрафних санкцій за вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями склала 7705,86грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості та витягом з картки особового рахунку (а.с.5-10).
Відповідно до п.п.1.10. ст.1 Закону № 2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
У разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.п. 6.2.3. п.6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.п. 6.2.4. п.6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.п. 6.2.5. п.6.2. ст. 6 Закону № 2181 у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.
Відповідно до п.п. 6.3.2. п.6.3. ст. 6 Закону № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Судом встановлено, що про необхідність погашення податкового боргу в розмірі 19045,47грн. ДПІ в Чорноморському районі АР Крим на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 16.05.06р. № 1/104 ( з урахуванням податкового боргу станом на 16.05.06р., та другу податкову вимогу від 02.07.06р. №2/125 про сплату податкового боргу в розмірі 26828,96грн. (з урахуванням податкового боргу станом на 02.07.06р.).
У порядку ст. 71 КАС України Чорноморським відокремленим торгівельно-виробничим підприємством не надано доказів оскарження зазначених податкових вимог.
19.04.07 р. ДПІ в Чорноморському районів АР Крим відносно Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства було прийнято рішення №7 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, та те, що Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство не спростувало жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог в частині звернення стягнення на активи на суму 7705,86грн., приймаючи до уваги, що матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості та витягом з картки особового рахунку підтверджується заборгованість з штрафних санкцій за вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями в розмірі 7705,86грн. позовні вимоги в частині звернення стягнення на активи Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства на суму 7705,86грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне в іншій частині позовних вимог що стосуються Чорноморського районного споживчого товариства у позові відмовити з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство на час розгляду справи є юридичною особою, не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Судом встановлено, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги про сплату податкової заборгованості, рішення про стягнення засобів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу винесені ДПІ в Чорноморському районі АРК саме відносно цієї юридичної особи. Отже, обов'язок щодо погашення податкового боргу виник саме у цього платника податків - Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства і в даному випадку при незавершенні процедури ліквідації може бути покладений лише на цю юридичну особу.
Крім того, у судовому засіданні 29.01.09р. Чорноморське районне споживче товариство надало Витяг з ЄДР та Статут, якими не підтверджується, що Чорноморське відокремлене торгівельно-виробниче підприємство виключене з ЄДР та припинено як юридична особа, а з наведеного Статуту відповідача, затвердженого у новій редакції не вбачається, що відповідач є правонаступником Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства.
Враховуючи наведене, суд вважає посилання позивача на те що Чорноморське районне споживче товариство є правонаступником Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства неспроможним.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94,158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок активів з Чорноморського відокремленого торгівельно-виробничого підприємства (96400, смт. Чорноморське, вул. Індустріальна, 5; код ЄДР НОМЕР_2, рр №26003301323915 «Філія кримського центрального відділення ПІБ», м. Сімферополь, МФО 324430) заборгованість зі сплати штрафних санкцій у сумі 7705,86 грн., а саме:
7156,12 грн. - (код податку 14010100) за несвоєчасну сплату штрафних санкцій з податку на додану вартість; Код отримувача - 34740468 - Державний бюджет Чорноморського району, Банк Головного Управління Державного казначейства АРК м. Сімферополь, розрахунковий рахунок - 31114029700303, МФО 824026;
549,74 грн. - (код податку 16050100); Код отримувача - 34740468 - Місцевий бюджет Чорноморського району, Банк Управління Державного казначейства в АРК Чорноморська селищна рада, розрахунковий рахунок - 34214378700304, МФО 824026
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Кушнова А.О.