Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" лютого 2014 р.Справа № 922/3714/13
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Шатерніков М.І.
судді: Аюпова Р.М. , Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини", м. Балаклія треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 Міловська сільська рада Балаклійського району, с. Мілова; 2. ПАТ "Росія", c. Мілова; 3. Відділ Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області
до Приватного підприємства "Міловське", с. Мілова треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1, с. Мілова; 2. ОСОБА_2, м. Балаклія; 3. ОСОБА_3, с. Мілова; 4. ОСОБА_4, с. Мілова
про зобов'язання повернути земельну ділянку, заборонити проведення сільгоспробіт та стягнення 671009,06
за участю представників сторін:
позивача - Павловська-Кравчук В.А., дов. від 01.08.2013 р.
перша 3-я особа (Міловська сільська рада) - не з'явився
друга 3-я особа (ПАТ "Росія") - не з'явився
третя 3-я особа (Відділ Держземагентства у Балаклійському районі) - не з'явився
відповідача - Крижановський М.В., дов. від 06.09.2013 р.; Янжула Ю.А. - директор
перша 3-я особа (ОСОБА_1) - не з'явився
друга 3-я особа (ОСОБА_2)- не з'явився
третя 3-я особа (ОСОБА_3) - не з'явився
четверта 3-я особа (ОСОБА_4) - не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини", звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Міловське", в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 51,874 га, яка розташована на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю ТОВ "Успіх Слобожанщини"; заборонити відповідачу проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 51,874 га, яка розташована на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області з 24.07.2013 року до закінчення дії договорів оренди з власниками; стягнути з відповідача суму заподіяних збитків у розмірі 781311,27 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3714/13 та розгляд справи призначено на 17.09.2013р. о 12:30 год.
17 вересня 2013 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшла заява (вх. 34083) про здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.
Запис розгляду судової справи № 922/3714/13, враховуючи клопотання представника відповідача, здійснюється на диск CD-R, серійний номер сіс х-08161 за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 02.10.2013р. о 12:30 год.
У судовому засіданні 02.10.2013 р. представником відповідача було заявлене клопотання (вх. 36250) щодо зупинення провадження у справі № 922/3714/13 до вирішення пов'язаної з нею справи № 610/3492/13ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Успіх Слобожанщини", про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, що розглядається у Балаклійському районному суді Харківської області, в якій ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 04 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Успіх Слобожанщини" з моменту його укладення, оскільки підпис від імені ОСОБА_1 зроблено іншою особою. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, заявник посилається на пов'язаність даних справ та зазначає, що рішення по цій справі обов'язково вплине на права та обов'язки ОСОБА_1 і в подальшому розгляд цієї справи не можливий до вирішення справи № 610/3492/13ц. Дане клопотання про зупинення провадження у справі судом було прийняте до розгляду та зазначено, що воно буде розглянуто у наступному судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 23.10.2013р. о 10:30 год. Цією ж ухвалою в порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4.
21 жовтня 2013 р. на адресу суду надано клопотання 3-ї особи - ОСОБА_1 (вх. 38865), щодо зупинення провадження у справі № 922/3714/13 до вирішення пов'язаної з нею справи № 610/3492/13ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Успіх Слобожанщини", про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, що розглядається у Балаклійському районному суді Харківської області, в якій ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 04 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Успіх Слобожанщини" з моменту його укладення, оскільки підпис від імені ОСОБА_1 зроблено іншою особою. Дане клопотання про зупинення провадження у справі судом було прийняте до розгляду та зазначено, що воно буде розглянуто у наступному судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 01.11.2013р. об 11:00 год. Цією ж ухвалою в порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міловську сільську раду Балаклійського району; ПАТ "Росія"; Відділ Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 01.11.2013р. об 11:00 год. Цією ж ухвалою строк вирішення даного спору було продовжено за межами, визначеними ч.1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 18 листопада 2013 року.
31 жовтня 2013 р. на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач в порядку ст. 22 ГПК України, посилаючись на укладений між ОСОБА_1 та ПП "Міловське" 14.11.2012 р. договір на право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), на підставі якого у користування передана земельна ділянка площею 4,2872 га, вважає за доцільне зменшити позовні вимоги в частині 4,2872 га на суму 60302 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заподіяних збитків у розмірі 721009,06 грн., які складаються 171347,66 грн. - суми понесених витрат, якими позивач не зміг скористатись для своєї діяльності, оскільки майно вибуло із його володіння; 499661,40 грн. суми недоотриманої вигоди; 50000,00 грн. суми адвокатських послуг на ведення справи у суді; а також просить суд заборонити відповідачу проводити будь-які роботи на полі, площею 47,5868 га, яке розташоване на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області з 18.07.2013 року по 01.01.2018 року (на момент дії договорів оренди).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 13.11.2013р. об 11:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2013 р., за клопотанням 3-ї особи, розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 18.11.2013р. об 11:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2013 року для розгляду справи № 922/3714/13 було вирішено призначити колегію суддів, оскільки дана справа є складною за своїм правовим характером та потребує ретельного аналізу діючого законодавства.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду Харківської області від 18.11.2013 року № 1491, на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 18.11.2013 р. про призначення колегіального розгляду справи № 922/3714/13 та враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 року, для розгляду справи № 922/3714/13, було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шатерніков М.І., суддя Аюпова Р.М. та суддя Погорелова О.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 04.12.2013р. об 11:00 год.
02 грудня 2013 р. на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач в порядку ст. 22 ГПК України, просить суд зобов'язати ПП "Міловське" повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 47,5868 га, яка розташована на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю ТОВ "Успіх Слобожанщини"; заборонити відповідачу проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 47,5868 га, яка розташована на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області з 24.07.2013 року до закінчення дії договорів оренди, укладених між ТОВ "Успіх Слобожанщини" та власниками земельних ділянок; стягнути з відповідача суму заподіяних збитків в результаті самовільного зайняття земельних ділянок в розмірі 171347,66 грн.; стягнути з відповідача суму недоотриманої вигоди в розмірі 499661,40 грн.; стягнути з відповідача суму адвокатських послуг в розмірі 50000,00 грн. Судові витрати у розмірі 17920,22 грн. позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 17.12.2013р. об 12:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2013 р. розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 08.01.2014 р. об 10:30 год. Цією ж ухвалою було прийнято до розгляду заяву ТОВ "Успіх Слобожанщини" про уточнення позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог) та продовжено розгляд справи з її урахуванням, а також відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача та третьої особи ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2014 р., у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляд справи, розгляд справи № 922/3714/13 було відкладено на 03.02.2014 р. о 10:00 год. Цією ж ухвалою було продовжено строк вирішення даного спору за межами, визначеними ч.1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 02 лютого 2014 року.
Присутній в судовому засіданні 03 лютого 2014 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові та додатково наданих поясненнях.
Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях та додатково наданих запереченнях, які зводяться до безпідставності заявлених вимог.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Присутні в судовому засіданні 03 лютого 2013 року учасники судового процесу вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні та пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
01 вересня 2009 року між гр. ОСОБА_9 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,6202 га, контур № 17-19 ділянка 108, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 21 грудня 2010 року за № 041068300067. Договір укладено на 10 років.
04 серпня 2008 року між гр. ОСОБА_4 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,2666 га, контур № 17-19 ділянка 114, який зареєстровано у Управлінні Держкомзему Балаклійського району, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 09 червня 2011 року за № 632020004000308. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_10 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, контур № 17-19 ділянка 112, який зареєстровано у Управлінні Держкомзему Балаклійського району, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 31.01.2008 року за № 040868300025. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_11 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, контур № 17-19 ділянка 127, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 21 грудня 2010 року за № 041068300066. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_3 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, контур № 17-19 ділянка 113, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему Балаклійського району, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 9 червня 2011 року за № 632020004000290. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_2 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,5897 га, контур № 17-19 ділянка 119, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДІІ ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 10 вересня 2010 року за № 041068300021. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_12 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,5569 га, контур № 17-19 ділянка 99, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 31 січня 2008 року за № 04086800009. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_13 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,2665 га, контур № 17-19 ділянка 103, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 24 грудня 2007 року за № 040768300071. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_8 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,4522 га, контур № 17-19 ділянка 118, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_8 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 3,6076 га, контур № 17-19 ділянка 131, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 31.01.2008 року за № 040868300001. Договір укладено на 10 років.
Між гр. ОСОБА_14 та ТОВ Успіх Слобожанщини" було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 6,24 умовних кадастрових гектар, контур № 17-19 ділянка 120, площею 4,4183 га, який зареєстровано у Міловській сільській раді, про що у реєстрі зроблено запис № 260 від 17.05.2011 року. Договір укладено на 5 років.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відсутності відповідних правових підстав з лютого 2013 року відповідач захопив нерухоме майно у вигляді поля, площею 47,5868 га, яке розташоване на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, які перебували в користуванні позивача на підставі договорів оренди землі, укладених між ним та власниками земельних ділянок-паїв, і використовувались позивачем для вирощування сільськогосподарських культур. Посилаючись на приписи ст. 95, 156, 157 Земельного кодексу України позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу всі доходи, які він отримав від спірних земель сільськогосподарського призначення (недоотриманої вигоди в розмірі 499661,40 грн.) та збитки заподіяні відповідачем позивачу в результаті самовільного зайняття земельних ділянок (прямі збитки в розмірі 1711347,66 грн.). Та в силу приписів ст. 211-212 Земельного кодексу України позивач, як орендар, вимагає повернення йому спірних земельних ділянок з незаконного володіння відповідача та заборону проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 47,5868 га. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму адвокатських послуг в розмірі 50000,00 грн. та судові витрати у розмірі 17920,22 грн.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що факти викладені у позовній заяві свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами 1, 8 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Спеціальним законом, який регулює відносини пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Так, із ст. 2 даного Закону слідує, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно приписів ст. 6 цього Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Приписами ст. 20 зазначеного Закону, визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. № 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04.06.1999р. за № 354/3647, в редакції від 29.12.2003р., державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Згідно п. 4.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003р. № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003р. за № 641/7962, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.
У п. 1.2 зазначеного Тимчасового порядку визначені наступні терміни:
- оператори державного реєстру земель (далі - оператори) є структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК;
- реєстратори державного реєстру земель (далі - реєстратори) є структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.
Відповідно до частини 4 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Відповідно до приписів ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Дослідивши матеріали справи, відповідно до вище перелічених положень законодавства, колегія судді встановила, що усі вище перелічені договори оренди, укладені між власниками земель та позивачем, згідно законодавству, яке діяло на момент їх укладення, зареєстровані у державному реєстрі земель: до 2011 року у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, а з 2011 року зареєстровані в Управлінні Держкомзему Балаклійського району. У матеріалах справи відсутні докази визнання вказаних правочинів недійсними в судовому порядку на час вирішення спору.
Згідно положень ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.
Законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою.
Виходячи з системного аналізу наведених вище правових норм, позивач довів, що він є належним користувачем - орендарем спірних земельних ділянок у загальному розмірі 47,5868 га. Натомість надані відповідачем договори на підтвердження свого права користування земельними ділянками, належними на праві власності громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_2, не можуть бути прийняті судом у якості належних доказів права користування спірними земельними ділянками, оскільки таке право виникло у ТОВ "Успіх Слобожанщини" за договорами оренди земельної ділянки, укладеними раніше та зареєстрованими належним чином.
Згідно п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Також з матеріалів справи вбачається, те що незаконним користувачем земельних ділянок, наданих у користування позивачу є саме відповідач - ПП "Міловське", що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 20 березня 2013р. Обстеження проводилось у березні 2013 року комісією в складі: головного бухгалтера "ТОВ Успіх Слобожанщини" Світлицької Інни Андріївни, головного агронома Мельник Анатолія Васильовича, головного інженера Пономаренко Івана Володимировича, Голови Міловської сільської ради Тепанян Артаваза Маміконовича, якими було зафіксовано, що на орендованих позивачем землях, відповідачем було висіяно ячмінь. Крім того, Актом обстеження земельної ділянки від 12 липня 2013, яким було зафіксовано факт збору ячменю технікою відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та те, що спірне майно, а саме земельні ділянки загальною площею 47,5868 га, незаконно використовуються відповідачем без належним чином оформлених повноважень та вибули з фактичного володіння позивача, що унеможливлює реалізацію позивачем всіх правомочностей, що випливають із права орендаря зазначеного майна, а саме - посіву, обробці землі та отримання врожаю і прибутку, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання ПП "Міловське" повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 47,5868 га, яка розташована на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю ТОВ "Успіх Слобожанщини" та заборону ПП "Міловське" проводити сільськогосподарські роботи на вище вказаній земельній ділянці, правомірні та обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 671009,06 грн. збитків, які складаються із збитків заподіяних відповідачем позивачу в результаті самовільного зайняття земельних ділянок у розмірі 171347,66 грн. та вартості недоотриманої вигоди в розмірі 499661,40 грн., то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (ст. 156 Земельного кодексу України).
У відповідності до приписів ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284 затверджено "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".
Пленумом Вищого господарського суду України у п. 3.7 Постанови від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" надані роз'яснення відносно того, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗУ України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284 (надалі - Порядок).
Згідно з положеннями вищезазначеного Порядку, розмір збитків визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати комісій оформляються актами та затверджуються органами, які створили комісії.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування збитків та їх обґрунтування несе позивач та такий обов'язок не може покладатися на відповідача.
Тягар наявності і обґрунтування розміру втраченої вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримувати прибуток. Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання відповідних доходів.
Позивач не надав доказів свого звернення до відповідної комісії стосовно визначення розміру збитків та відповідних актів комісії, що підтверджують факт та розмір збитків, не надав доказів створення комісії для визначення розміру збитків та складання і підписання акт визначення збитків. Відсутність такого звернення до відповідної комісії підтверджується наданим відповідачем листом Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області від 12.11.2013 р. № 01-45/4996, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення - протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. Позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (наприклад, справа №42/266-6/492, постанова від 30.05.2006р.).
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина відповідача - заподіювача шкоди.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
За таких підстав, вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Колегія суддів, дослідивши документи надані позивачем в обґрунтування своїх вимог, неможливо встановити протиправної поведінки відповідача, яка спричинила збитки позивачу, вини відповідача у понесених позивачем збитках,
Разом з тим, з наданих позивачем документи в обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування збитків не можливо встановити наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, їх розміру та самих збитків, у зв'язку з чим вони не можуть бути визнані судом належними доказами у даній справі.
Оскільки, позивачем не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, розміру збитків та наявності самих збитків, колегія суд приходить до висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
Отже, позивачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог в частині стягнення збитків в розмірі 671009,06 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.
В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач надав суду - копію платіжного доручення № 1017 від 22.07.13 р. на суму 50000,00 грн. із зазначенням призначення платежу сплата за надання адвокатських послуг згідно договору № 22/7-13 від 22.07.2013 р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_21, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та копію свідоцтва про одруження.
Проте, позивачем не було надано до суду переліку наданих адвокатом послуг, обґрунтованого розрахунку вартості наданих послуг, акту приймання-передачі робіт (послуг), складеного між ним та адвокатом Павловська-Кравчук В.А., який свідчить про фактичне виконання робіт (послуг) адвоката визначених в зазначеній угоді послуг по наданню правової допомоги, оскільки з наявних в матеріалах справи документів не вбачається, які саме роботи були проведені адвокатом.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 50000,00 грн. належним чином не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів керується ст. 49 ГПК України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог судові витрати покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема судовий збір у розмірі 2294,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 4, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Приватне підприємство "Міловське" (64253, Харківська область, Балаклійський район, с. Мілова, вул. Нова, буд. 10; код ЄДРПОУ 32803274) повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 47,5868 га, яка розташована на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" (64205, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Геологічна, 61; код ЄДРПОУ 35107965).
Заборонити Приватному підприємству "Міловське" (64253, Харківська область, Балаклійський район, с. Мілова, вул. Нова, буд. 10; код ЄДРПОУ 32803274) проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 47,5868 га, яка розташована на контурі № 17-19 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області з 24.07.2013 року до закінчення дії договорів оренди, укладених між ТОВ "Успіх Слобожанщини" (64205, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Геологічна, 61; код ЄДРПОУ 35107965) та власниками земельних ділянок.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Міловське" (64253, Харківська область, Балаклійський район, с. Мілова, вул. Нова, буд. 10; код ЄДРПОУ 32803274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" (64205, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Геологічна, 61; код ЄДРПОУ 35107965) 2294,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 50000,00 грн. відмовити.
Повне рішення складено 08.02.2014 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя М.І. Шатерніков Р.М. Аюпова О.В. Погорелова