04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"01" квітня 2014 р. Справа№ 911/4699/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Корсакової Г.В.
Самсіна Р.І.
при секретарі судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: Похилько О.В.,
від відповідача: Рибак В.В.;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ-2000"
на рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2014р. у справі № 911/4699/13 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ-2000"
до Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
про зобов'язання укласти договір
Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про зобов'язання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури села.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.01.14р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду мотивоване тим, що лист Позивача №37-14 не може вважатися офертою у розумінні ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України та не відповідає вимогам визначеним у п.4 Порядку, оскільки у ньому не виражено бажання Позивача укладати договір про пайову участь, а лише міститься прохання про зарахування у рахунок пайової участі вартості робіт з улаштування світлофорного регулювання; до того ж, позивачем не надано доказів ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь чи відмови в укладенні такого договору, а також того, що на сьогоднішній день відповідачем прийнято рішення щодо укладення даного договору з позивачем та визначений розмір пайової участі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.01.14р. прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивач звернувся до Відповідача про укладення договору про пайову участь, проте Відповідач не вжив жодних дій, спрямованих на укладення відповідного договору. При розгляді даної справи судом не з'ясовано всіх обставин справи внаслідок чого здійснено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.14р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.04.14р.
31.03.14р. через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду Відповідач подав письмові пояснення, в якій просила залишити рішення місцевого суду в силі.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
Позивач є замовником об'єкта будівництва "Будівництво багатофункціонального торгового комплексу з готелем та басейном по вул. Обухівське шосе-2 в с. Ходосівка, Києво-Святошинського району Київської області", розташованого в селі Ходосівка, Києво-Святошинського району, Київської області.
24.09.13р. Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат серія ІУ №165132670043, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта "Будівництво багатофункціонального торгового комплексу з готелем та басейном по вул. Обухівське шосе-2 в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області", розташованого в селі Ходосівка, Києво-Святошинського району, Київської області проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.
10.10.13р. реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно багатофункціональний торговий комплекс з готелем та басейном за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Обухівське шоссе-2, буд. 2.
11.10.13р. Відповідач отримав від Позивача лист №37-14, в якому останній просив розглянути питання та прийняти рішення щодо зарахування в рахунок пайової участі Позивача у розвиток інфраструктури с. Ходосівка суми 1 млн. 625,6 тис. грн. робіт з улаштування світлофорного регулювання, які виконано поза межами земельної ділянки Позивача.
12.11.13р. Відповідач направив на адресу Позивача лист №603, в якому повідомив, що в зв'язку з ненаданням Позивачем необхідних документів, які б підтверджували вартість всього будівництва об'єкту торгівлі, рішенням сесії Відповідача питання обмеження пайової участі Позивача у розвитку інфраструктури населеного пункту було направлено на доопрацювання. Також Відповідач просив надати терміново необхідні документи.
23.12.13р. рішенням виконавчого комітету Відповідача №4 "Про встановлення розміру пайової участі" за результатом розгляду клопотання генерального директора Позивача про встановлення розміру пайової участі було вирішено, встановити внесок пайової участі у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Ходосівка Позивача в розмірі 4% загальної вартості будівництва багатофункціонального торгового комплексу з готелем та басейном по вул. Обухівське шосе-2 в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області. Вирішено витребувати у Позивача декларацію про готовність об'єкта в експлуатацію, кошторисну вартість будівництва об'єкту для укладання договору про пайову участь Позивача та доручено сільському голові Ходосівської сільської ради Рибаку В.В. укласти договір про пайову участь з Позивачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Відповідно до п.3.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села Ходосівка Ходосівської ради, затвердженого рішенням Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 28.02.13р. №476, вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються Виконкомом після одержання звернення замовника і наступних обов'язкових документів: копія установчих документів, виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; копії документів, що встановлюють право власності або користування земельною ділянкою; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (реконструкції) об'єкту містобудування; копія договору про технічний нагляд.
Згідно з п.4.6 вказаного Порядку договір про пайову участь у розвитку інфраструктури села Ходосівка укладається за формою згідно додатку 2 не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника та затверджується рішенням на черговому засіданні виконкому, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Відповідно до ст.646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Відповідно до ст.649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Згідно з ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
З вказаних норм права та встановлених судом обставин вбачається, що укладення договору на пайову участь є обов'язковим відповідно до ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та повинно здійснюватись з дотриманням норм ст.181 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом Позивач не направляв Відповідачу проект договору з всіма його істотними умовами, а лист, на який посилається Позивач не містив всіх істотних умов договору, відповідно не може вважатись офертою у розумінні ст.641 Цивільного кодексу України.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Позивачем не надано доказів звернення в розумінні ст.641 Цивільного кодексу України та Порядку, визначеному Ходосівською сільською радою, з пропозицією укласти договір, доказів ухилення чи відмови Відповідача укласти договір, а також те, що на сьогоднішній день Відповідачем прийнято рішення щодо укладення даного договору з Позивачем та визначений розмір пайової участі.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що Позивачем не дотриманий встановлений законом порядок укладення договорів, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 19.11.12р. у справі №5010/240/2012-22/9 укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури після введення об'єкту будівництва в експлуатацію є безпідставним та суперечить вимогам закону.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ-2000" на рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2014р. у справі № 911/4699/13 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2014р. у справі № 911/4699/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 09.04.2014р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Г.В. Корсакова
Р.І. Самсін