Cправа № 636/1203/14-к
Провадження 1-кп/636/124/14
10 квітня 2014 року м.Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт кримінального провадження № 12014220440000256 від 01 березня 2014 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Малинівка, Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, не працюючого, розлученого, раніш не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, -
встановив:
28.03.2014 р. в провадження судді Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт кримінального провадження № 12014220440000256 відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду з разом угодою про примирення, укладеною між потерпілою та обвинуваченим 27 березня 2014 року.
У відповідності до вищевказаної угоди, ОСОБА_6 , відповідно до рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 січня 2005 року, зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина сторін - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_6 діючи з умислом, спрямованим на злісне ухилення від сплати аліментів на утримання своєї дитини, на неодноразові попередження державного виконавця про недопустимість ухилення від сплати заборгованості по аліментним зобов'язанням та про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, передбачену ч. 1 ст. 164 КК України. не реагував.
Станом на 01 березня 2012 р. заборгованість ОСОБА_6 по аліментах складала 15 909, 74 грн. В подальшому на протязі періоду з березня 2012 року по липень 2012 р., у жовтні 2012 року, з січня 2013 р. по липень 2013 року включно ОСОБА_6 аліментні зобов'язання не виконував, вказану заборгованість не погашав. Аліменти ОСОБА_6 сплачувались частково впродовж вказаного періоду лише у серпні - вересні 2012 року в розмірі 1000, 00 грн., листопаді-грудні 2012 року - в розмірі 1000, 00 грн., та у серпні 2013 року в розмірі 1200 грн. В подальшому на протязі часу з вересня 2013 року по 26 березня 2014 року від виконання аліментних зобов'язань ОСОБА_6 умисно продовжував ухилятися, будь-якої матеріальної допомоги потерпілій ОСОБА_5 не утримання дитини впродовж вказаного періоду не надавав.
ОСОБА_6 офіційно не працює, мір по працевлаштуванню не вживає, постійного джерела доходів не має, на обліку в Чугуївському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, на обліку в Чугуївській ОДПІ ГУ Міндоходів в Харківській області, як фізична особа - підприємець не перебуває. Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХР № 032721, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 302 від 12 листопада 2004 року ОСОБА_6 має у власності земельну ділянку площею 6, 8028 га, що розташована на території Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, від використання якої отримує орендну плату, тобто має постійне джерело доховів.
Отже, внаслідок злісного ухилення ОСОБА_6 від виконання аліментних зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, виникла заборгованість по аліментам.
Відповідно до даних ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області, станом на 11 березня 2014 року заборгованість складала 28 215, 41 грн., заходи спрямовані на погашення вказаної заборгованості ОСОБА_6 дотепер не вживались.
За умовами вказаної угоди ОСОБА_6 зобов'язується щомісяця виплачувати аліменти відповідно до рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 січня 2005 року, починаючи з квітня 2014 року та повністю виплатити заборгованість до 01 січня 2016 року.
Потерпіла ОСОБА_5 приймає зобов'язання ОСОБА_6 про виплату аліментів відповідно до зазначеного рішення суду.
При цьому сторони домовились про призначення підозрюваному ОСОБА_6 згідно ч. 1 ст.164 КК України покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.
Сторони усвідомлюють, що згідно з ч. 1 ст. 473 КПК України - наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є: 1) для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу; для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. У разі не виконання умов вказаної угоди відбування покарання у вигляді 80 годин громадських робіт буде замінено на більш суворе покарання.
Угода складена за ініціативою та добровільною згодою потерпілої ОСОБА_5 , та обвинуваченого ОСОБА_6 , та не є наслідком застосування насильства, примушування, погроз, або наслідком обіцянок чи дії-будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор, потерпіла та обвинувачений не висловили жодних заперечень, щодо встановлених обставин.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження.
Частина 3 ст. 469 КПК України передбачає, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , віднесений до злочинів невеликої тяжкості.
ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні в порядку затвердження угоди про примирення, свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, вказавши, що вчинив його за вищевикладених обставин.
Шляхом надання пояснень потерпілою та обвинуваченим встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України.
Досліджена у судовому засіданні угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим відповідає вимогам КПК України, умови угоди не порушують інтереси суспільства чи права, свободи або інтереси сторін і інших осіб, укладена сторонами дійсно добровільно.
На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення між сторонами і визнає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує умови укладеної угоди і призначає ОСОБА_6 кримінальне покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст.164 КК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 473, 474, 475 КПК України,
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 27 березня 2014 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220440000256 від 01 березня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_6 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити узгоджене покарання у вигляді 80 (восьмидесяти) годин громадських робіт.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя -