01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.05.2009 № 37/450
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
За участю представників:
від позивача: Дергач Т.О. - представник за довіреністю,
від відповідача: Каменчук В.О. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго”
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2009
у справі № 37/450 (суддя Кондратова І.Д.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Київгаз”
до Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго”
про стягнення 3699 628,52 грн. та зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2008 року Відкрите акціонерне товариство „Київгаз” звернулося з позовом
про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” 3 699 628,52 грн. - заборгованості за надані послуги, пов'язані з транспортування природного газу в рамках Договору №32/66/Тр-07 від 30.01.2007р. та зобов'язання відповідача підписати акт здачі - прийомки вищезазначених послуг за березень 2008р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором не виконані належним чином зобов'язання щодо оплати за надані послуги, підписання акту з транспортування природного газу та реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами ВАТ „Київгаз” за березень 2008р.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 07.04.2009р. позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” на користь Відкритого акціонерного товариства „Київгаз” 3 699 628,52 грн. - основного боргу, 25500,00 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині зобов'язання підписати акт здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу за березень 2008р. припинено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 07.04.2009р. скасувати частково в частині стягнення основного боргу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правомірних висновків у даній справі та обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Встановлено, що 30.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Київгаз”, як перевізником та Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго”, як замовником, був укладений договір №32/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого перевізник зобов'язався прийняти та протранспортувати природний газ системою розподільних газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та користуванні перевізника, від Пунктів приймання-передачі газу - газорозподільних станцій (далі - ГРС) на магістральних трубопроводах (далі - Пункти приймання-передачі) до Пунктів призначення: газопроводів споживачів та/або газорозподільних пунктів (далі - ГРП) для технічної передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до перевізника через Об'єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз» споживачам, які споживають газ з ресурсів замовника, здійснюють облік природного газу, а замовник, в свою чергу, зобов'язався оплатити надані перевізником послуги з транспортування та обліку природного газу.
Пунктом 3.12 Договору передбачено, що перевізник веде облік газу та здійснює контроль за споживанням газу усіма споживачами, які отримують природний газ з ресурсів замовника. Перевізник разом із споживачами до 5 числа місяця, що настає за звітним складають технічні акти про обсяги газу, переданого споживачам за місяць. Перевізник на підставі цих актів складає і до 8 числа місяця, що настає за звітним, направляє замовнику реєстри фактично протранспортованих об'ємів природного газу у відповідному місяці.
З пункту 3.14 Договору вбачається, що перевізник також зобов'язався, зокрема, укласти з усіма споживачами, які споживають газ з ресурсів замовника, технічні угоди щодо порядку організації обліку газу на підставі якої вести облік газу.
Так, на виконання умов Договору позивачем з споживачами замовника та організаціями -постачальниками, що уклали договори з ЗАТ „Укргаз-Енерго” та здійснюють поставку природного газу з ресурсів відповідача, було укладено 14 договорів про надання послуг з транспортування природного газу газовими мережами ВАТ „Київгаз”, окрім того, позивач та споживачі підписали акти прийняття послуг з транспортування газу розподільними газопроводами про що свідчать матеріали справи.
Дана обставина не заперечується сторонами у справі.
З пунктів 4.1 та 4.2 Договору вбачається, що надання послуг з транспортування природного газу оформлюється позивачем та відповідачем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу. Надання послуг з технічного приймання-передачі природного газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення оформлюється позивачем та відповідачем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу та пунктах призначення.
Відповідно до п.4.3 Договору сторони зобов'язані підписати акти, зазначені в п. 4.1. та 4.2. даного Договору, за місяць, у якому фактично позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, до 5 числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги.
Пунктами 4.4, 4.5, 4.6 та 4.8 Договору передбачено, що акт здачі-прийомки з транспортування газу та акт здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, складаються позивачем на підставі реєстру фактично протранспортованих об'ємів природного газу у відповідному місяці (далі - Реєстр); підставою для складання Реєстру є акти здачі-приймання газу та/або інші письмові документи, погоджені позивачем, які підтверджують передачу споживачам об'ємів природного газу з ресурсів відповідача у місяці, за який складається Реєстр; сторони зобов'язані підписати Реєстр до 5 числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги з транспортування природного газу; акти складаються у двох примірниках по одному для кожної із сторін і є підставою для здійснення розрахунків у встановленому даним Договором порядку.
З матеріалів справи, зокрема, з листа ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” №13166/12-004 від 26.11.2008р. вбачається, що на виконання зазначених умов Договору перевізник протранспортував у березні 2008р. природний газ в обсязі - 136245,038 тис.м3, а саме: за прямими договорами ЗАТ „Укргаз-Енерго” та споживачами через мережі ВАТ „Київгаз” 132453,092 тис.м3 та 3791,946 тис.м3 іншими постачальниками з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго” на загальну суму 4 708 628,51 грн. у відповідності до п.1 додаткової угоди №1 до договору №32/66/Тр-07 від 30.01.2007р. про надання послуг з транспортування природного газу від 27.06.2007р.
Крім того, пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що підставою для визначення обсягу транспортування газу перевізником в кожному місяці є підтвердження (доведення до перевізника) Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК „Укртрансгаз” обсягів газу з ресурсів замовника, призначених для транспортування до споживачів. Підтвердження Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК „Укртрансгаз” доведене до перевізника у встановленому для цього порядку, є підтвердженням прийняття перевізником об'ємів газу для його транспортування.
З пункту 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N1729 від 29.12.2001р. вбачається, що на Об'єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” покладено обов'язок щодо виконання диспетчерських функцій з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу в балансі надходження та розподілу природного газу по Україні.
Окрім того, вищезазначеним пунктом Порядку передбачено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК „Нафтогаз України”, а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, відповідно до порядку оформлення актів приймання-передачі газу підписують до 5 числа місяця, що настає за звітним, акти приймання-передачі газу, що пройшов через газорозподільні станції; складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу.
Колегія звертає увагу на те, що Об'єднання диспетчерських управлінь ДК „Укртрансгаз” листом № 64-524/4 від 07.03.2008 р. в установленому порядку підтвердило обсяги газу з ресурсів замовника, призначених для транспортування до споживачів, а також те, що ДК „Укртрнсгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго” підписали реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами ДК «Укртрнсгаз», в тому числі ВАТ «Київгаз», з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго” в березні 2008 року.
Крім того, позивачем листом № 135/15 від 16.01.2009р. надсилались відповідачу в двох екземплярах реєстр фактично протранспортованих обсягів газу за березень 2008р., акти здачі-приймання послуг від 31.03.2008р. згідно Договору та рахунок-фактури № 25/29/03 від 16.01.2009р. на оплату послуг в розмірі 3699628,52 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 1953 від 16.01.2009р. та описом вкладення в цінний лист.
Відповідачем не надано доказів надання відповіді та відповідного реагування на дане повідомлення.
Також, відповідачем не надано жодного доказу про оплату заборгованості за надані послуги.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дані статті кореспондуються з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк виконання зобов'язання щодо оплати послуг за транспортування газу встановлений п. 6.2 Договору, яким передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється протягом семи календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично наданих перевізником послуг у звітному місяці, вказаних в акті надання послуг. Отже, сторонами у Договорі чітко встановлений строк виконання зобов'язання , а тому воно підлягає виконанню у зазначений у договорі строк, при цьому згідно з п. 6.2 Договору строк оплати прив'язаний до строку, що минув після настання звітного періоду (протягом семи календарних днів наступного місяця після надання послуг), а не до строку, що минув після надсилання рахунків-фактури, підписання актів, реєстрів, тощо.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів належної оплати за надані послуги з транспортування природного газу.
Таким чином, встановлені вище обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з транспортування природного газу щодо оплати наданих йому послуг у сумі 3 699 628,52 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 3699628,52 грн.
Колегія суддів вважає також обґрунтованим припинення провадження у даній справі щодо зобов'язання відповідача підписати акт здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу за березень 2008 з підстав ч.1 п.1 ст.80 ГПК України, оскільки даний акт за Договором є лише підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вимога позивача про спонукання підписати акт здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу за березень 2008 року суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову, а тому не може розглядатись господарським судом.
Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вищевстановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким позов задоволено частково та провадження в частині зобов'язання відповідача підписати акт здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу за березень 2008 припинено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго” на рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2009 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2009 року у справі №37/450 залишити без змін.
3. Матеріали справи №37/450 направити до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.