83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.05.09 р. Справа № 39/131
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛИТЕХСЕРВІС” м. Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка
про стягнення 1090127грн.02коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук І.С. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОЛИТЕХСЕРВІС” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 1090127грн.02коп., яка складається з основного боргу в сумі 1060152грн.30коп., пені в сумі 29974грн.72коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № П-2 від 02.02.2009 р., видаткову накладну № П-2 від 12.02.2009 р., акт приймально-здавальний №2, розрахунок.
Відповідач в судове засідання від 05.05.2009 р. не з'явився, через канцелярію суду подав лист, в якому зазначив, що не мав змоги забезпечити явку представника в судове засідання через несвоєчасне отримання ухвали, просив суд повідомити про наступну дату судового засідання.
Ухвалою суду від 05.05.2009 р. слухання справи перенесено на 14.05.2009 р., представник відповідача у визначений судом час в судове засідання не з'явився, заявлені позовні вимоги не оспорив, витребуваних судом документів не надав.
Проте, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
02.02.2009 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОЛИТЕХСЕРВІС” м. Донецьк (Продавець), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка (Покупець), укладено договір купівлі-продажу № П-2, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує сільськогосподарську продукцію пшеницю 6 класу на умовах, обумовлених в п. 4.1, у кількості та сортименті згідно накладним, які є невід'ємною частиною цього Договору.
На виконання умов Договору позивач, згідно видаткової накладної № П-2 від 12.2.2009 р. поставив відповідачеві пшеницю 6 класу у кількості 1385,820 тн. на загальну суму 1060152грн.32коп., що також підтверджується приймально-здавальним актом №2, а також представленими позивачем податковою накладною № П-2 від 12.02.2009 р., реєстром отриманих та виданих податкових накладних №2.
Поставлену сільськогосподарську продукцію на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБД № 514309/51 від 12.02.2009 р. прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на означеній накладній.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві сільськогосподарської продукції на суму 1060152грн.32коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 4.1 Договору Покупець зобов'язаний оплатити Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 3 календарних днів з моменту передачі товару Покупцю на склад (але не пізніше 16.02.209 р.).
Проте, прийняті на себе згідно Договору обов'язки відповідач належним чином не виконував, вартість отриманої згідно означеної видаткової накладної сільськогосподарської продукції не сплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 1060152грн.32коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 1060152грн.32коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 1060152грн.32коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛИТЕХСЕРВІС” м. Донецьк в цій частині суд вважає обґрунтованими доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення строків оплати поставленого товару позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 29 974 грн. 72 коп.
Втім, означена вимога не може бути задоволена судом через недотримання сторонами передбаченої статтею 547 ЦК України обов'язкової письмової форми для такого виду забезпечення зобов'язань, як пеня. Недотримання письмової форми для неустойки у вигляді пені тягне за собою недійсність (нікчемність) такої угоди (правочину) за законом. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання договору (правочину), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛИТЕХСЕРВІС” м. Донецьк - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛИТЕХСЕРВІС” м. Донецьк основний борг в сумі 1060152грн.32коп., витрати за державним митом в сумі 10601грн.55коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу в сумі 114грн.76коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.