01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"21" травня 2009 р. Справа № Т13/094-09
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Комфортбуд - 1", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі - Дальнобой", м. Бровари
про оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Продавців послуг та товарів для автомобілів” від 30.03.2009р. у справі № 157/01/09
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача Амброс М.Р. довіреність №13/04/09 від 13.04.2009р.;
від відповідача Тітаренко О.О. довіреність б/н від12.01.2009р.;
До господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Комфортбуд - 1" до "Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі - Дальнобой" (далі -відповідач) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Продавців послуг та товарів для автомобілів” від 30.03.2009р. у справі № 157/01/09.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2009 р. порушено провадження у справі № Т13/094-09 та призначено розгляд справи на 21.05.2009 р., витребувано у Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Продавців послуг та товарів для автомобілів”справу №157/01/09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісним станцій "Тідісі - Дальнобой" до товарситва з обмеженою відповідальністю "БК Комфортбуд - 1".
На виконання вимог ухвали суду з Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Продавців послуг та товарів для автомобілів”, в якому зберігаються справи, до господарського суду Київської області направлено справу №157/01/09.
Представник заявника вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача вимоги заявника не визнає повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд,-
За результатами розгляду Постійно діючим третейським судом при при Асоціації “Продавців послуг та товарів для автомобілів” за позовом "Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі - Дальнобой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Комфортбуд - 1" про стягнення заборгованості за на суму 51754 грн. за договором поставки від 27.08.2008 р. №2448/2008 П прийнято рішення від 30.03.2009 р. по справі № 157/01/09 згідно якого суд вирішив позов задовольнити та стягнути з заявника на користь відповідача 51754 грн. заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Комфортбуд - 1" стверджує, що вищезазначене рішення третейського суду підлягає скасуванню з наступних підстав:
- рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, оскільки така угода між сторонами не укладалась, а договір поставки є нікчемним оскільки підписаний особою, яка не мала права його укладати;
- третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі оскільки про розгляд третейським судом справи заявник не знав, оскільки не був повідомлений про порушення провадження у справі та про її розгляд.
Проте, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди»встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Статтею 2 Закону України «Про третейські суди»передбачено, що третейська угода, це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Згідно до статті 12 ЗУ «Про третейські суди»третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Таким чином обов'язковою передумовою для прийняття третейськім судом спору до розгляду з подальшим винесенням рішення, є наявність між сторонами, що подали такій спір угоди між собою, в якій вони чітко визначили своє волевиявлення щодо розгляду між ними вказаних в угоді спірних питань саме третейськім судом.
Наслідком недотримання зазначених вимог законодавства при розгляді справи третейськім судом може бути оскарження та скасування рішення третейського суду компетентним судом.
Так, відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі
Як вбачається з договору поставки №2448/2008 П укладеному між заявником та відповідачем 27.08.2008 р. у п. 10.5 договору сторони чітко погодили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Чуйко А.В. Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Продавців послуг та товарів для автомобілів”.
Посилання заявника на недійсність даного договору судом не приймаються до уваги оскільки станом на день розгляду даної заяви заявником не надано суду доказів, які б свідчили про недійсність даного договору в цілому, або в частині п. 10.5.
Що стосується посилання заявника на вирішення питання третейським судом про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі оскільки про розгляд третейським судом справи заявник не знав, оскільки не був повідомлений про порушення провадження у справі та про її розгляд, то суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування п. 5 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»оскільки в оскаржуваному рішенні третейського суду заявник зазначений як відповідач по справі № 157/01/09.
До того ж, ухвали про порушення провадження третейським судом у справі №157/01/09 та про відкладення її розгляду були направлені на адресу заявника зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 19.02.2009 р., про що свідчать поштові конверти та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин заявник не надав суду належних доказів, які б вказували на наявність підстав передбачених ст. 51 Закону України «Про третейські суди»для скасування оскаржуваного рішення третейського суду.
Згідно рекомендацій Вищого господарського суду від 11.04.2005р. № 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" за результатами розгляду заяви господарський суд приймає рішення, зміст якого повинен відповідати статті 84 ГПК з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. За відсутності підстав, наведених у частині третій статті 51 Закону, господарський суд приймає рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно Декрету КМУ «Про державне мито»не передбачено оплати зазначеної заяви державними митом та відповідно заявник є звільненим і від сплати витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст.ст. 75, 82-85 ГПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.
Суддя