79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.05.09 Справа № 3/18
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика», м. Львів за вих. № 53 від 07.04.2009 року
на рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2009 року
у справі № 3/18
за позовом: Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2, м. Стрий
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика», м. Львів
про стягнення 269 644,87 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Кухтій М.Д. (довіреність № 29 від 10.02.2009 року);
від відповідача: не з'явився,
Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Н. Березяк) від 25.03.2009 року у справі № 3/18 позовні вимоги задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика», м. Львів на користь Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2, м. Стрий 262 287,97 грн. основного боргу, 7 356,90 грн. пені, 2 696,44 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач -ТзОВ «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика»з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідач не отримував копії позовної заяви. Посилається також на те, що місцевим господарським судом до участі у справі було залучено працівника відповідача, який згідно доручення мав право лише на підписання мирової угоди, про укладення якої було досягнуто домовленості з позивачем. Крім того, зазначає, що місцевим господарським судом залишено поза увагою той факт, що товар у деяких партіях поставки був неналежної якості.
Позивач -Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2 у запереченні на апеляційну скаргу (№ 105 від 14.05.2009 року) зазначає, що в матеріалах справи знаходяться докази, які підтверджують надіслання відповідачу як претензії, так і позовної заяви. Вважає голослівними твердження відповідача щодо поставки йому борошна неналежної якості з огляду на те, що протягом тривалого часу існування між сторонами договірних відносин відповідач не заявляв жодних претензій з приводу якості борошна. Крім того, покликається на те, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства договірні зобов'язання у повному обсязі та у встановлені строки не виконав, у зв'язку з чим позивачем були нараховані відповідачу штрафні санкції за прострочення виконання договірних зобов'язань. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2009 року у справі № 3/18 залишити без змін, апеляційну
скаргу -без задоволення.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4087707, тому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності його представника за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2009 року у справі № 3/18 - залишити без змін, виходячи з наступного.
Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, колегією встановлено, що 23.10.2008 року між Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2 (Продавець) та ТзОВ «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика»(Покупець) було укладено угоду № 86 на реалізацію продукції, згідно умов якої Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити борошно в кількості, за ціною та на умовах, зазначених у цій угоді.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що протягом жовтня-листопада 2008 року відповідач по видаткових накладних (а. с. 8-24) отримав від позивача борошно на загальну суму 262 287,97 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 262 287,97 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем була направлена на адресу відповідача претензія (№ 280 від 26.11.2008 року) з вимогою погасити існуючу заборгованість та з попередженням про нарахування пені у випадку непогашення простроченої заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Розмір основного боргу підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, видатковими накладними та актом зведення взаєморозрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений відповідними печатками (а. с. 27).
Покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що отриманий від позивача товар у деяких партіях поставки був неналежної якості, не заслуговують на увагу, оскільки доказів такого твердження скаржником колегії не надано. Відповідно до п. 3.2 угоди № 86 від 23.10.2008 року у разі поставки неякісної продукції Покупець зобов'язаний викликати представника Продавця протягом доби, чого відповідачем зроблено не було. Крім того, скаржником не надано колегії жодних доказів, які б свідчили про те, що до моменту звернення позивача до суду із позовом у даній справі відповідач заявляв позивачу будь-які претензії з приводу неналежної якості борошна.
Поряд з цим, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 624 цього Кодексу, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Пунктом 5.2 угоди № 86 від 23.10.2008 року передбачено, що у випадку порушення умов цієї угоди Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочення. Позивачем за прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару в період з 09.11.2008 року по 24.12.2008 року нараховано пеню в розмірі 7 356,90 грн., яка є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача.
Аналізом матеріалів справи колегію встановлено, що відповідач в порушення зобов'язань згідно угоди № 86 від 23.10.2008 року розрахунків за отриманий товар не здійснив і пеню позивачу не відшкодував. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією встановлено, що скаржником не спростовано наявність заборгованості та не подано жодних доказів проведення розрахунків з позивачем.
Водночас, в апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що він не отримував копії позовної заяви. Однак, позивачем до матеріалів справи долучено лист Центру поштового зв'язку № 5 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» за вих. № 641 від 19.05.2009 року, який спростовує вказане твердження відповідача і підтверджує факт вручення уповноваженій особі ТзОВ «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика»листа з копією позовної заяви.
Не заслуговують на увагу і посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом до участі у справі було залучено працівника відповідача, який згідно доручення мав право лише на підписання мирової угоди, про укладення якої було досягнуто домовленості з позивачем, оскільки згідно довіреності за вих. № 47 від 24.03.2009 року (а. с. 59), виданої відповідачем юрисконсульту Станкевичу М.Р. на представництво інтересів ТзОВ «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика»у господарському суду Львівської області, останньому надано право користуватися всіма правами, наданими законом відповідачу.
За таких обставин колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 262 287,97 грн. основного боргу та 7 356,90 грн. пені, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2009 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика», м. Львів за вих. № 53 від 07.04.2009 року відмовити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2009 року у справі № 3/18 залишити без змін.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Михалюк О.В.